ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УПРАВЛІННІ ЕФЕКТИВНІСТЮ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

О.О. Зеркіна; Ю.І. Дишкантюк

doi:10.32782/2415-3583/34.19

О.О. Зеркіна Міжнародний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0002-2500-3959
Ю.І. Дишкантюк Міжнародний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0002-0928-6004

DOI: https://doi.org/10.32782/2415-3583/34.19

Ключові слова: ефективність вищої освіти, навчальний процес, управління ефективністю, вища освіта, інновації у вищій освіті

Анотація

У даній статті проаналізовано інноваційні аспекти організації навчальної діяльності у закладах вищої освіти. Встановлено, що найбільша кількість інноваційних методів використовують інформаційні технології та є їхнє впровадження було прискорене такими викликами сьогодення як пандемія коронавірусу та повномасштабна війна. Також наголошено на необхідності навчання персоналу стосовно використання інноваційних методів у освітній практиці та передбачено дії, які спрямовані на подолання спротиву до змін у освітньому середовищі. У статті запропоновано оцінку ефективності впровадження інноваційних методів навчального процесу, яка є універсальною для кожного окремого процесу. Крім цього, запропоновано процес впровадження інновацій у освітній процес закладів вищої освіти, який спрямований на формування культури впровадження інновацій та враховує індивідуальні особливості будь-якого університету.

Посилання

Некрашевич Т.В. Аспектуальність персоналізації освітнього процесу у вищій школі. Актуальні питання лінгвістики, професійної лінгводидактики, психології і педагогіки вищої школи: зб. статей VI Міжнар. наук.-практ. конф., м. Полтава, 25–26 листопада 2021 р. Полтава, 2021. С. 236–238.

Марчук А. Якість вищої освіти в надзвичайних умовах: освітні втрати й дисфункції цифровізації вищої освіти та дистанційного навчання. Socio-economic relations in the digital society. 2023. Т. 1. № 47. С. 80–89. DOI: https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.482 (дата звернення: 25.12.2024).

Кучер В., Рожнова Т. Застосування інновацій у процесі організації освітнього процесу здобувачів вищої освіти в умовах магістратури. Ukrainian Educational Journal. 2023. № 3. С. 155–162. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-155-162 (дата звернення: 25.12.2024).

Law M.Y.A Review of Curriculum Change and Innovation for Higher Education. Journal of Education and Training Studies. 2022. Vol. 10. No. 2. P. 16. DOI: https://doi.org/10.11114/jets.v10i2.5448 (дата звернення: 25.12.2024).

Aydın O.T. Research performance of higher education institutions: A review on the measurements and affecting factors of research performance. Yükseköğretim ve Bilim Dergisi. 2017. Vol. 2. P. 312–320.

Chahar B., Rana Jain S., Hatwal V. Mediating role of employee motivation for training, commitment, retention, and performance in higher education institutions. Problems and Perspectives in Management. 2021. Vol. 19. No. 3. P. 95–106. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.19(3).2021.09 (дата звернення: 25.12.2024).

Poplavskyi M. Innovative Approaches to the Organization of the Educational Process in the Higher Educational Institutions. Journal of Higher Education Theory and Practice. 2022. Vol. 22. No. 13. P. 123–134.

Cardona L., Pardo M., Dasi A. The institutional isomorphism in the context of organizational changes in higher education institutions. International Journal of Research in Education and Science (IJRES). 2020. Vol. 6. No. 1. P. 61–73.

Antonopoulou H. et al. Transformational Leadership and Digital Skills in Higher Education Institutes: During the COVID-19 Pandemic. Emerging Science Journal. 2021. Vol. 5. No. 1. P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.28991/esj-2021-01252 (дата звернення: 25.12.2024).

Iglesias-Pradas S. et al. Emergency remote teaching and students’ academic performance in higher education during the COVID-19 pandemic: A case study. Computers in Human Behavior. 2021. Vol. 119. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.106713 (дата звернення: 25.12.2024).

Nekrashevych T. V. (November 25-26, 2021). Aspektualnist personalizatsii osvitnoho protsesu u vyshchii shkoli [Aspectuality of personalization of the educational process in higher education]. Aktualni pytannia linhvistyky, profesiinoi linhvodydaktyky, psykholohii i pedahohiky vyshchoi shkoly : zb. statei VI Mizhnar. nauk.-prakt. konf. Poltava. P. 236–238.

Marchuk A. (2023). Yakist vyshchoi osvity v nadzvychainykh umovakh: osvitni vtraty y dysfunktsii tsyfrovizatsii vyshchoi osvity ta dystantsiinoho navchannia [Quality of higher education in emergency conditions: educational losses and dysfunctions of digitalization of higher education and distance learning]. Socio-economic relations in the digital society, vol. 1, no. 47, pp. 80–89. DOI: https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.482 (accessed December 25, 2024).

Kucher V., Rozhnova T. (2023). Zastosuvannia innovatsii u protsesi orhanizatsii osvitnoho protsesu zdobuvachiv vyshchoi osvity v umovakh mahistratury [Application of innovations in the process of organizing the educational process of higher education applicants in the conditions of a master's degree]. Ukrainian Educational Journal. no. 3. pp. 155–162. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-155-162 (accessed December 25, 2024).

Law M. Y. (2022). A Review of Curriculum Change and Innovation for Higher Education. Journal of Education and Training Studies. vol. 10, no. 2, p. 16. DOI: https://doi.org/10.11114/jets.v10i2.5448 (accessed December 25, 2024).

Aydın O. T. (2017). Research performance of higher education institutions: A review on the measurements and affecting factors of research performance. Yükseköğretim ve Bilim Dergisi. vol. 2. pp. 312–320.

Chahar B., Rana Jain S., Hatwal V. (2021). Mediating role of employee motivation for training, commitment, retention, and performance in higher education institutions. Problems and Perspectives in Management. vol. 19, no. 3. pp. 95–106. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.19(3).2021.09 (accessed December 25, 2024).

Poplavskyi M. (2022). Innovative Approaches to the Organization of the Educational Process in the Higher Educational Institutions. Journal of Higher Education Theory and Practice. vol. 22, no. 13. pp. 123–134.

Cardona L., Pardo M., Dasi A. (2020). The institutional isomorphism in the context of organizational changes in higher education institutions. International Journal of Research in Education and Science (IJRES). vol. 6, no. 1. pp. 61–73.

Antonopoulou H. et al. (2021). Transformational Leadership and Digital Skills in Higher Education Institutes: During the COVID-19 Pandemic. Emerging Science Journal. vol. 5, no. 1. pp. 1–15. DOI: https://doi.org/10.28991/esj-2021-01252 (accessed December 25, 2024).

Iglesias-Pradas S. et al. (2021). Emergency remote teaching and students’ academic performance in higher education during the COVID-19 pandemic: A case study. Computers in Human Behavior. vol. 119. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.106713 (accessed December 25, 2024).