СТРУКТУРНО-ЗМІСТОВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ
Анотація
У статті здійснено структурно-змістовне дослідження соціального підприємництва як макроекономічної категорії. З метою більш повного розкриття структури та змісту категорії «соціальне підприємництво» досліджено такі поняття як: «інтерес», «соціальна норма», «примус», «мотив», «підприємництво», «підприємець», «підприємницьке управління», «солідарність», «громадянська участь», «суспільно-корисна діяльність», «благодійність», «соціально-відповідальний бізнес», «соціальне обслуговування», «соціальний активізм». Зазначено, що категорія соціального підприємництва є важливим атрибутом сучасної національної економіки. Визначено змістовні ознаки соціального підприємництва: 1) оформлення в якості інституту; 2) наявність навколо підприємства відносно стійкої мережі, де контакти з його центром включають горизонтальні зв’язки; 3) соціальне підприємництво приносить прибуток, який розподіляється на розвиток підприємства, серед учасників і спрямований на соціальні проєкти і благодійність; 4) соціальне підприємництво націлене на вирішення соціально значущих проблем; 5) у соціальному підприємництві поєднуються підприємець і соціальні інновації, тобто створюються правила життя суспільства або відбувається модифікація правил, що координують близьку для соціального підприємця сферу господарювання. Запропоновано визначення соціального підприємництва як: раціональної економічної діяльності, яка спрямована на повноцінне вирішення або зменшення загрози з боку соціально важливих проблем, що володіє соціальним впливом, інноваційністю, наявністю фінансових коштів, які сприяють підтримці діяльності організації, за допомогою підприємницького підходу та самоокупності; як форми громадянської участі, для якої характерна наявність мережі соціальних контактів, що складаються навколо соціальних підприємств; як форми побудови солідарності, що сприяє створенню економіки солідарності в сучасному гуманному суспільстві. Зазначено, що однією з найважливіших властивостей соціального підприємництва є характерний для цієї категорії баланс прибутку і соціального призначення організації, використання соціально-економічних інновацій, які ведуть до форсування соціальних змін і задоволення суспільних потреб. Обґрунтовано, що соціальне підприємництво виступає в різних організаційно-правових формах в залежності від соціально-економічних і культурних умов, а також певних завдань, які ставлять перед собою соціальні підприємці, і є самостійним напрямком економічної діяльності. Констатовано, що ідея соціального підприємництва має важливе значення для поступального формування та розвитку соціального середовища, сприяє активізації громадянської участі та солідарності, а також є засадою сталого розвитку економіки країни.
Посилання
Вебер М. Господарство і суспільство: нариси соціології розуміння. З нім. пер. М. Кушнір. Київ, 2012. 1112 с.
Сміт А. Дослідження про природу і причини багатства народів / пер. з англ. О. Васильєв, М. Межевікіна, А. Малівський. Київ, 2018. 736 с.
Маршалл А. Принципы экономической науки : в 3 т. / Пер. с англ. Москва, 1993. 605 с.
George J. Stigler and Gary S. Becker. The American Economic Review, Vol. 67, No. 2 (Mar., 1977), pp. 76–90.
Дюк А. Мотиваційні основи розвитку соціального підприємництва на селі. Modern Economics. 2020. №20 (2020). С. 86–91.
Шпикуляк О. Г. Теоретичні засади розвитку підприємництва в інституційному механізмі ринку. Розвиток малих аграрних підприємств в ринковому інституційному середовищі: індикатори та ефективність: монографія / Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» [Лупенко Ю.О., Шпикуляк О.Г., Малік М.Й. та ін.]; за ред. О.Г. Шпикуляка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2017. 204 с.
Кантильон Р. К вопросу о сущности предпринимателей. Санкт-Петербург : Литера плюс, 2006. 220 с.
Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. Избранное. / пер. с англ.; предисл. П.Н. Клюкина. Москва, 2007. 953 с.
Aidis R., Estrin S., Mickiewicz T. Institutions and entrepreneurship development in Russia: A comparative perspective. Journal of Business Venturing. 2008. Vol. 23. No. 6. P. 656–672.
Маркс К. Капітал. Критика політичної економії. Том I. Кн. I / Пер. з нім. за ред. А. Річицького і В. Щербаненка. Харків : Державне видавництво України, 1927. 850 с.
Сэй Ж.-Б. Трактат по политической экономии. Бастиа Ф. Экономические софизмы. Экономические гармонии. / Сост., вступ. ст. и коммент. М. К. Бункиной и А. М. Семенова. Москва : Дело, 2000. 243 с.
Макклелланд Д. Мотивация человека. Санкт-Петербург : Питер, 2007. 672 с.
Баумоль Б. Секрети економічних показників: Приховані ключі до майбутніх економічних тенденцій та інвестиційних можливостей / пер. з англ., за наук. ред. Г.В. Григораш. Дніпропетровськ, 2007. 352 с.
Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство / Пер. с англ. под ред. проф. А.Н. Романова. Москва : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 239 с.
Варналій З. С. Соціальне підприємництво та соціальна відповідальність підприємництва. Наукова спадщина Йозефа Алоїза Шумпетера і сучасність: погляд із минулого в майбутнє: Матеріали ІІІ Міжнар. Шумпетерівської конференції (21-22 жовтня 2016 р.). Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2016. 252 с.
Найт Ф. Риск, неопределенность и прибыль / пер. с англ. Москва, 2003. 360 с.
Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку: дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу. Київ, 2011. 242 с.
Друкер П. Виклики для менеджменту XXI століття / пер. з англ. Т. Літенської. Київ, 2020. 240 с.
Mair J., Marti I. Social entrepreneurship: A framework for future research. IESE Business School, 2004. 546 p.
Dees J. Framing a theory of social entrepreneurship: Building on two schools of practice and thought. Research on Social Entrepreneurship: Understanding and Contributing to an Emerging Field. 2006. Vol. 1. No. 3. P. 39–66.
Porter M., Kramer М., Creating shared value: how to reinvent capitalism – and unleash a wave of innovation and growth. Harvard Business Review, 2011. № 1–2. P. 62–77.
Король С. Соціально відповідальне підприємство: поняття, ідентифікація, рівні. Економіка України. 2018. № 6. С. 69–83.
Назарук В. Соціальні підприємства – новий тренд в Україні. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/nazaruk/sotsialni-pidprijemstva-novijtrend-v-ukrajini-338577
Martin R., Osberg S. Social Entrepreneurship: the Case for Definition. Stanford Social Innovation Review. Spring, 2007. P. 29–39.
Попадинець О.В. Соціалізація економіки як нова парадигма економічної теорії. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2015. № 49. С. 228–231.
Доброва Н.В. Соціальне підприємництво. Економічні інновації. 2015. Вип. 59. С. 112–117.
Кикал Дж., Лайонс Т. Социальное предпринимательство: миссия сделать мир лучше. Москва : «Альпина Паблишер», 2014. 304 с.
Геєць В. М. Соціальний капітал, участь і громадська активність у контексті потреб модернізації. Київ, 2014. 238 с.
Економічний енциклопедичний словник: у 2-х т. Т. 2 / за ред. С.В. Мочерного. Львів: Світ, 2006. 568 с.
Alter S. K. Social Enterprise Typology. Virtue Ventures LLC. 2007. 230 p.
Veber M. Hospodarstvo i suspilstvo: narysy sotsiolohii rozuminnia. Z nim. per. M. Kushnir. Kyiv, 2012. 1112 s.
Smit A. Doslidzhennia pro pryrodu i prychyny bahatstva narodiv / per. z anhl. O. Vasyliev, M. Mezhevikina, A. Malivskyi. Kyiv, 2018. 736 s.
Marshall A. Printsipyi ekonomicheskoy nauki : v 3 t. / Per. s angl. Moskva, 1993. 605 s.
George J. Stigler and Gary S. Becker. The American Economic Review, Vol. 67, No. 2 (Mar., 1977), pp. 76–90.
Diuk A. Motyvatsiini osnovy rozvytku sotsialnoho pidpryiemnytstva na seli. Modern Economics. 2020. №20 (2020). S. 86–91.
Shpykuliak O. H. Teoretychni zasady rozvytku pidpryiemnytstva v instytutsiinomu mekhanizmi rynku. Rozvytok malykh ahrarnykh pidpryiemstv v rynkovomu instytutsiinomu seredovyshchi: indykatory ta efektyvnist: monohrafiia / Natsionalnyi naukovyi tsentr «Instytut ahrarnoi ekonomiky» [Lupenko Yu.O., Shpykuliak O.H., Malik M.I. ta in.]; za red. O.H. Shpykuliaka. Kyiv : NNTs «IAE», 2017. 204 s.
Kantilon R. K voprosu o suschnosti predprinimateley. Sankt-Peterburg : Litera plyus, 2006. 220 s.
Rikardo D. Nachala politicheskoy ekonomii i nalogovogo oblozheniya. Izbrannoe. / per. s angl.; predisl. P.N. Klyukina. Moskva, 2007. 953 s.
Aidis R., Estrin S., Mickiewicz T. Institutions and entrepreneurship development in Russia: A comparative perspective. Journal of Business Venturing. 2008. Vol. 23. No. 6. P. 656–672.
Marks K. Kapital. Krytyka politychnoi ekonomii. Tom I. Kn. I / Per. z nim. za red. A. Richytskoho i V. Shcherbanenka. Kharkiv : Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1927. 850 s.
Sey Zh.-B. Traktat po politicheskoy ekonomii. Bastia F. Ekonomicheskie sofizmyi. Ekonomicheskie garmonii. / Sost., vstup. st. i komment. M. K. Bunkinoy i A. M. Semenova. Moskva : Delo, 2000. 243 s.
Makklelland D. Motivatsiya cheloveka. Sankt-Peterburg : Piter, 2007. 672 s.
Baumol B. Sekrety ekonomichnykh pokaznykiv: Prykhovani kliuchi do maibutnikh ekonomichnykh tendentsii ta investytsiinykh mozhlyvostei / per. z anhl., za nauk. red. H.V. Hryhorash. Dnipropetrovsk, 2007. 352 s.
Kirtsner I. Konkurentsiya i predprinimatelstvo / Per. s angl. pod red. prof. A.N. Romanova. Moskva : YuNITI-DANA, 2001. 239 s.
Varnalii Z. S. Sotsialne pidpryiemnytstvo ta sotsialna vidpovidalnist pidpryiemnytstva. Naukova spadshchyna Yozefa Aloiza Shumpetera i suchasnist: pohliad iz mynuloho v maibutnie: Materialy III Mizhnar. Shumpeterivskoi konferentsii (21-22 zhovtnia 2016 r.). Chernivtsi : Chernivetskyi nats. un-t, 2016. 252 s.
Nayt F. Risk, neopredelennost i pribyil / per. s angl. Moskva, 2003. 360 s.
Shumpeter Y. Teoriia ekonomichnoho rozvytku: doslidzhennia prybutkiv, kapitalu, kredytu, vidsotka ta ekonomichnoho tsyklu. Kyiv, 2011. 242 s.
Druker P. Vyklyky dlia menedzhmentu XXI stolittia / per. z anhl. T. Litenskoi. Kyiv, 2020. 240 s.
Mair J., Marti I. Social entrepreneurship: A framework for future research. IESE Business School, 2004. 546 p.
Dees J. Framing a theory of social entrepreneurship: Building on two schools of practice and thought. Research on Social Entrepreneurship: Understanding and Contributing to an Emerging Field. 2006. Vol. 1. No. 3. P. 39–66.
Porter M., Kramer М., Creating shared value: how to reinvent capitalism – and unleash a wave of innovation and growth. Harvard Business Review, 2011. № 1–2. P. 62–77.
Korol S. Sotsialno vidpovidalne pidpryiemstvo: poniattia, identyfikatsiia, rivni. Ekonomika Ukrainy. 2018. № 6. S. 69–83.
Nazaruk V. Sotsialni pidpryiemstva – novyi trend v Ukraini. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/nazaruk/sotsialni-pidprijemstva-novijtrend-v-ukrajini-338577
Martin R., Osberg S. Social Entrepreneurship: the Case for Definition. Stanford Social Innovation Review. Spring, 2007. P. 29–39.
Popadynets O.V. Sotsializatsiia ekonomiky yak nova paradyhma ekonomichnoi teorii. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti. 2015. № 49. S. 228–231.
Dobrova N.V. Sotsialne pidpryiemnytstvo. Ekonomichni innovatsii. 2015. Vyp. 59. S. 112–117.
Kikal Dzh., Layons T. Sotsialnoe predprinimatelstvo: missiya sdelat mir luchshe. Moskva : «Alpina Pablisher», 2014. 304 s.
Heiets V. M. Sotsialnyi kapital, uchast i hromadska aktyvnist u konteksti potreb modernizatsii. Kyiv, 2014. 238 s.
Ekonomichnyi entsyklopedychnyi slovnyk: u 2-kh t. T. 2 / za red. S.V. Mochernoho. Lviv: Svit, 2006. 568 s.
Alter S. K. Social Enterprise Typology. Virtue Ventures LLC. 2007. 230 p.