ФІНАНСОВІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНО-ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

Анотація

В статті наведено аналіз теоретичних положень щодо визначення поняття «сфера послуг». Запропоновано фінансові підходи щодо моделювання інфраструктурно-інституційного забезпечення інноваційного розвитку підприємств сфери послуг. Визначено, що діяльність підприємств сфери послуг в умовах трансформаційної економіки набуває все більшого значення, а якісне задоволення потреб споживачів у повному обсязі стає основною метою діяльності підприємств, які націлені на досягнення стійкої перманентної конкурентоспроможності. Сфера послуг, а в особливості високоінтелектуальних послуг в умовах складного кризового етапу країни є тією сферою, успішний розвиток якої є критеріальною умовою розвину тості суспільства. Доведено, що інфраструктурно – інституціональне забезпечення є найважливішим ендогенним чинником, що впливає на функціонування самих підприємств. І саме таке забезпечення, в кінцевому підсумку, формує форми та розміри інвестицій, що можливо спрямувати на інноваційний розвиток. Проаналізовано теоретико- методичний базис визначення поняття «сфера послуг». Розроблено авторське визначення поняття «ринок послуг»: «Ринок послуг – це складна система відносин між виробниками та споживачами послуг з метою досягнення стратегічної мети створення підприємств та задоволення інтересів їх власників.» Удосконалено фінансові щабелі інфраструктурно- інституційного забезпечення інноваційного розвитку підприємств сфери послуг. Визначено, що найважливішими чинниками забезпечення високої ефективності виробництва виступають науково – технічний прогрес та інноваційні процеси на підприємствах. У зв’язку з цим є суттєвим та своєчасним пошук найбільш раціональних джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств. Доведено, що економічний апарат держави, що формує інституційне забезпечення інноваційного розвитку, має працювати на перспективу – забезпечувати функціонування інноваційної моделі розвитку економіки і промисловості, розробляти гнучкі механізми фінансової підтримки інноваційних виробництв, реформувати амортизаційну політику, вживати заходи щодо підвищення рівня самофінансування компаній. Запропоновано для оптимізації джерел фінансування інвестиційної діяльності використовувати методи математичного моделювання.