ПЕРШІ ПРАКТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСАД ІНДУСТРІЇ 4.0 У ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СФЕРІ ПОСЛУГ
Анотація
У статті розглянуто перші спроби запровадження засад Індустрії 4.0 на підприємствах різних країн світу. Визначено, що використання технологій, притаманних Індустрії 4.0, дає можливість виробничим компаніям уникати збоїв у роботі, скорочувати час простою в середньому на 50% і збільшувати обсяги виробництва на 20%. Наведено факти про те, що Німеччина була «точкою зародження» Індустрії 4.0. Доведено, що саме з цієї країни розпочато опис перших проєктів з автоматизації та поширення нових технологій з 2011 року. Наведено інформацію про такі німецькі проєкти, як RES-COM, що працює над автоматизованим збереженням ресурсів за допомогою тісно пов’язаних та інтегрованих систем у контексті Індустрії 4.0; CyPros, що є проєктом для вивчення й розвитку модулів кіберфізичних систем для виробничих і логістичних систем промисловості; цифрова копія німецького концерну “Siemens AG” 2011, 2012 та 2013 років відповідно. Зазначено поширення індустріального буму на всі розвинені країни світу, перш за все США. Проаналізовано такі вдалі експериментальні американські стартапи, як Oculus (розробка у сфері віртуальної реальності 2012 року) та завод Lighthouse (дизайн та виробництво спеціального спортивного одягу 2016 року). Проаналізовано діяльність японських підприємств у сфері Індустрії 4.0 на прикладі компаній “Omron”, “SEIREN CO.” та “Daikin”. Наведено та проаналізовано рейтинги найбільш високотехнологічних компаній за версіями “MIT Technology Review” і “Fortune Global 500”. Виявлено, що в обох списках компанії США не тільки лідирують, але й складають більшість. За версією “MIT Technology Review” до першої 15-ки також увійшли підприємства Китаю та Данії, за версією “Fortune Global 500” – Японії, Республіки Корея, Тайваню та КНР. Виявлено чотири періоди розвитку індустрії в Україні. Доведено, що процес активної автоматизації та цифровізації промисловості, значного зростання інвестицій у нові технології та масового вироблення продукції Індустрії 4.0 в Україні не розпочався досі.
Посилання
Панас Я.В. Контролінг інноваційної діяльності машинобудівних підприємств : дис. … канд. екон. наук : спец. 08.00.04 ; Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2018. 277 с.
Тарасов И.В. Технологии Индустрии 4.0: влияние на повышение производительности промышленных компаний. Стратегические решения и риск-менеджмент. 2018. № 2. С. 62–69.
Рынок устройств виртуальной и дополненной реальности. Tadviser. 2019. URL: http://www.tadviser.ru/index.php/Статья:Рынок_устройств_виртуальной_и_дополненной_реальности (дата звернення: 04.11.2019).
Белкина Г.Л., Корсаков С.Н. И.Т. Фролов и становление Биоэтики. Биоэтика и гуманитарная экспертиза. 2008. № 2. С. 18–54.
Hermann M., Pentek T., Otto B. Design Principles for Industrie 4.0 Scenarios. Literature Review. 2015. № 1. 16 р.
Хартмут Р. Industrie 4.0 – умное производство будущего / пер. В.В. Гладков. Аналитика ИКТ и DigitalMedia. 2016. URL: http://json.tv/tech_trend_find/industrie-40-umnoe-proizvodstvo-buduschego-gosudarstvennaya-hi-tech-strategiya-2020-germaniya-20160227025801 (дата звернення: 04.11.2019).
Тимонина И.Л. Индустрия 4.0 в Японии: направления и перспективы. Восточная аналитика. 2017. № 1–2. С. 90–94.
Smartest Companies 2017. MIT Technology Review. URL: https://www.technologyreview.com/lists/companies/2017 (дата звернення: 04.11.2019).
Fortune Global 500. URL: https://fortune.com/global500/2018/search (дата звернення: 04.11.2019).
Регимова С. Цифровая Индустрия 4.0. Forbes. URL: https://www.forbes.ru/brandvoice/sap/345779-chetyre-nol-v-nashu-polzu (дата звернення: 05.11.2019).
АППАУ – Асоціація Підприємств Промислової Автоматизації України. URL: https://appau.org.ua (дата звернення: 05.11.2019).
High-technology exports. The World Bank Data. URL: https://data.worldbank.org/indicator/TX.VAL.TECH.CD (дата звернення: 05.11.2019).
Panas, Ja.V. (2018), “Controlling of innovative activity of machine-building enterprises”, Abstract of Ph.D. dissertation, Economics and enterprise management, Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine.
Tarasov, I.V. (2018), “Industry 4.0 technologies: impact on increasing the productivity of industrial companies”, Strategicheskie reshenija i risk-menedzhment, no. 2. pp. 62–69.
Tadviser (2019), “Virtual and augmented reality devices market”, available at: http://www.tadviser.ru/index.php (аccessed: 04 November 2019).
Belkina H.L. and Korsakov S.N. (2008), “I.T. Frolov and the Formation of Bioethics”, Biojetika i gumanitarnaja jekspertiza, no. 2, pp. 18–54.
Hermann, M., Pentek, T. and Otto B. (2015), “Design Principles for Industrie 4.0 Scenarios: A Literature Review”. No. 1, pp. 1–16.
Hartmut, R. (2016), “Industrie 4.0 – smart manufacturing of the future”, ICT analytics and DigitalMedia, available at: http://json.tv/tech_trend_find (аccessed: 04 November 2019).
Timomina, I.L. (2017), “Industry 4.0 in Japan: Trends and Prospects”, Vostochnaja analitika. No. 1–2, pp. 90–94.
MIT Technology Review (2017), “50 Smartest Companies”, available at: https://www.technologyreview.com (аccessed: 04 November 2019).
Fortune Global 500 (2018), available at: https://fortune.com/global500/2018/search (аccessed: 04 November 2019).
Forbes (2019), “Digital Industry 4.0”, available at: https://www.forbes.ru (аccessed: 05 November 2019).
The official site of Association of Industrial Automation Enterprises of Ukraine (2019), available at: https://appau.org.ua (аccessed: 05 November 2019).
The World Bank Data (2019), “High-technology exports”, available at: https://data.worldbank.org/indicator/TX.VAL.TECH.CD (аccessed: 05 November 2019).
