СИМУЛЯЦІЙНІ ЕКОСИСТЕМИ «ПІД КЛЮЧ» У МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ: РИНКОВА ДИНАМІКА, ОСВІТНІЙ ВПЛИВ ТА ДОРОЖНЯ КАРТА ВПРОВАДЖЕННЯ ДЛЯ СХІДНОЇ ЄВРОПИ Й УКРАЇНИ

Анотація

У 2024 році симуляційні технології остаточно закріпилися як один із ключових інструментів компетентнісно орієнтованої медичної освіти (CBME) та реформ у сфері безпеки пацієнтів. Світові інвестиції в медичну симуляцію перевищили 3 млрд доларів США, демонструючи стійке зростання ринку на рівні двозначних темпів приросту та активне впровадження високофідельних, іммерсивних і аналітично орієнтованих рішень. На цьому тлі все більшого поширення набуває модель turnkey simulation ecosystems – комплексних екосистем «під ключ», які поєднують обладнання, програмні рішення, вбудовані освітні програми, системи збору та аналізу даних, підготовку викладачів і повний сервісний супровід протягом життєвого циклу. Цей підхід контрастує з традиційною практикою поелементних закупівель, коли університети чи лікарні формують симуляційні центри шляхом поступового придбання окремих манекенів, VR-рішень або тренажерів. У статті здійснено структурований наративний огляд сучасних наукових досліджень і стандартів (INACSL Standards of Best Practice, 2024; SSH Accreditation Standards, 2024), а також актуальних аналітичних звітів ринку 2024 року. На основі аналізу доказової бази оцінюються освітні результати, операційні переваги та економічні наслідки впровадження симуляційних екосистем «під ключ». Особливу увагу приділено таким аспектам, як зменшення інтеграційних ризиків, забезпечення стандартизованості освітніх програм, формування аналітично збагаченої інфраструктури, а також можливість отримання валідних і захищених даних для оцінювання компетентностей студентів та фахівців. На основі аналізу впровадження подібних моделей у країнах з різною структурою медичної освіти запропоновано покроковий дорожній план (implementation pathway) для України та держав Східної Європи. Він враховує регіональні фінансові можливості, потреби у розвитку кадрового потенціалу, доступність сервісного обслуговування, а також необхідність підвищення операційної надійності симуляційних центрів у контексті післякризового відновлення. Стаття наголошує, що успішність упровадження turnkey-екосистем значною мірою залежить від прозорості структури витрат (Total Cost of Ownership), гарантій інтероперабельності, наявності стандартизованих показників готовності до впровадження (implementation readiness) і чіткої системи індикаторів для оцінки ефективності програми (implementation outcomes). Отримані результати узагальнюють ключові ринкові тенденції 2024 року, включно із зростанням частки VR/AR-рішень, переходом виробників до сервісних моделей (service-based simulation ecosystems), а також посиленням запиту освітніх установ на комплексні рішення, здатні швидко масштабувати симуляційну підготовку. Стаття завершується рекомендаціями для політико-адміністративних органів та закладів охорони здоров’я щодо оптимального впровадження симуляційних екосистем у регіоні Східної Європи.