МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Анотація

У статті розглянуто сучасні підходи до аналізу та оцінювання інтелектуального капіталу як ключового ресурсу в умовах знаннєвої економіки. Автор наголошує, що інтелектуальний капітал є стратегічним активом, який забезпечує довгострокову конкурентоспроможність підприємств та організацій. У статті визначено, що інтелектуальний капітал складається з людського, структурного та клієнтського капіталу, кожен із яких відіграє важливу роль у створенні доданої вартості та формуванні інноваційного потенціалу. Також систематизовано існуючі методи оцінювання інтелектуального капіталу, акцентуючи увагу на їх сильних і слабких сторонах, а також на можливостях практичного застосування. Розглянуто кількісні та якісні підходи, зокрема ринкові, бухгалтерські та коефіцієнтні методи. Крім того, висвітлено методики, що ґрунтуються на оцінці ефективності управління знаннями. Особливу увагу приділено інтегрованим моделям, які дозволяють враховувати взаємозв’язки між різними складовими інтелектуального капіталу. У статті обговорюються новітні тенденції у сфері оцінювання інтелектуального капіталу, зокрема використання цифрових технологій, таких як штучний інтелект, Big Data та аналітичні платформи, які підвищують точність і швидкість проведення оцінок. Зазначено, що впровадження таких інструментів сприяє отриманню більш комплексного розуміння ролі інтелектуального капіталу у створенні конкурентних переваг. Практична значущість дослідження полягає у формулюванні рекомендацій для підприємств щодо вибору найбільш відповідних методів оцінювання. Запропоновані підходи дозволяють інтегрувати результати оцінки у стратегічне планування, підвищити прозорість управління ресурсами та забезпечити сталий розвиток організації. Увага також приділяється важливості розробки індивідуальних моделей оцінювання, що враховують специфіку галузі, розміри бізнесу та його організаційні особливості. Таким чином, стаття робить вагомий внесок у розвиток наукових досліджень у сфері інтелектуального капіталу. Вона пропонує як теоретичні основи для розуміння цього феномену, так і практичні інструменти для їх реалізації, що є корисними для науковців, управлінців і практиків, які працюють у сфері інноваційного розвитку.