МОДЕЛЬ ГНУЧКОГО УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ ПРИ МАСШТАБУВАННІ ІТ ОРГАНІЗАЦІЙ
Анотація
Представлено у дослідженні модель гнучкого управління змінами, особливістю якої є інтеграція гнучких підходів проєктного управління та дотримання цілей сталого розвитку (ЦСР). Модель включає оцінку готовності організації до змін, оцінку потенціалу впровадження змін та оцінку результативності впроваджених змін. Методологія передбачає розробку інструментарію та ключових показників ефективності для кожної з цих оцінок. Враховано як кількісні, так і якісні показники, в кожному з компоненту оцінці. Впровадження цієї моделі в українських ІТ-організаціях дозволить ефективніше планувати, здійснювати та оцінювати зміни, забезпечуючи стійкий розвиток і конкурентоспроможність. У ході дослідження проаналізовано два гіпотетичних сценарій ІТ компаній для візуалізації впровадження моделі та імплементовано на більш ефективні управліньскі рішення.
Посилання
Бернс Б. Витоки триетапної моделі змін Левіна. Журнал прикладної поведінкової науки. 2020. № 56 (1). С. 32–59. DOI: https://doi.org/10.1177/0021886319892685
Гояль C., Патвардхан M. Роль управління змінами за допомогою моделі ADKAR: дослідження гендерної перспективи в провідній банківській організації Індії. Міжнародний журнал розвитку та управління людськими ресурсами. 2018. № 18(3-4). С. 297–316. DOI: https://doi.org/10.1504/IJHRDM.2018.093442
Даннеміллер К., Джейкобс Р. Зміна способу зміни організацій: революція здорового глузду. Journal of Applied Behavioral Science. 1992. № 28(4). С. 480–498. DOI: https://doi.org/10.1177/0021886392284003
Демінг В.Е. Вихід з кризи. MIT Press. 1986. DOI: https://doi.org/10.2307/30000435
Каплан Р., Нортон Д. Збалансована система показників: показники, які підвищують продуктивність. Harvard Business Review. 1992. № 70(1). С. 71–79. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-21550-7_13
Керолін Дьюар, Гаутам Кумра. Чотири кроки до успіху для нового генерального директора. McKinsey. 2020.
Коттер Дж.П. Керівник змін. Harvard Business Review Press. 1996. DOI: https://doi.org/10.1080/01930826.2015.1089883
Левін К. Межі в груповій динаміці: концепція, метод і реальність у соціальних науках; соціальна рівновага та соціальні зміни. Людські стосунки. 1947. № 1(1). С. 5–41. DOI: https://doi.org/10.1177/001872674700100103
Пракаш Ковалі, Раджу. Гнучке управління змінами – Аналіз сприйняття. 2022. No. 2. С. 167–174.
Сенге П.М. П’ята дисципліна: мистецтво та практика організації, що навчається. Doubleday. 1990.
Teece Д.Ж., Пізано Дж., Шюен A. Динамічні можливості та стратегічне управління. Журнал стратегічного менеджменту. 1997. № 18(7). С. 509–533. DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0266(199708)18:7<509::AID-SMJ882>3.0.CO;2-Z
Фрай Р. Річард Бекхард. Формулювач організаційних змін / за ред. Сабла Д.Б., Пасмор В.А., Барнс М.А., Гіпсон А.Н. Довідник Palgrave мислителів щодо організаційних змін. Пелгрейв Макміллан, Чам. 2017. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-52878-6_1
Швабер К. Гнучке управління проектами за допомогою Scrum. Microsoft Press. 2004. DOI: https://doi.org/10.5555/1072638
Burnes B. (2020) The Origins of Lewin’s Three-Step Model of Change. The Journal of Applied Behavioral Science, no. 56(1), pp. 32–59. DOI: https://doi.org/10.1177/0021886319892685
Goyal C., Patwardhan M. (2018) Role of change management using ADKAR model: a study of the gender perspective in a leading bank organisation of India. International Journal of Human Resources Development and Management, no. 18(3-4), pp. 297–316. DOI: https://doi.org/10.1504/IJHRDM.2018.093442
Dannemiller K., & Jacobs R. (1992) Changing the Way Organizations Change: A Revolution of Common Sense. Journal of Applied Behavioral Science, no. 28(4), pp. 480-498. DOI: https://doi.org/10.1177/0021886392284003
Deming W. E. (1986) Out of the Crisis. MIT Press. DOI: https://doi.org/10.2307/30000435
Kaplan R. S., & Norton D. P. (1992) The Balanced Scorecard: Measures that Drive Performance. Harvard Business Review, no. 70(1), pp. 71–79. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-21550-7_13
Carolyn Dewar, Gautam Kumra (2020) Four steps to success for new CEO. DOI: https://doi.org/10.1504/IJHRDM.2018.093442
Kotter J. P. (1996) Leading Change. Harvard Business Review Press. DOI: https://doi.org/10.1080/01930826.2015.1089883
Lewin K. (1947) Frontiers in Group Dynamics: Concept, Method and Reality in Social Science; Social Equilibria and Social Change. Human Relations, no. 1(1), pp. 5–41. DOI: https://doi.org/10.1177/001872674700100103
Prakash Dr Kovvali & Raju Dr. (2022) Agile Change Management - The Perceptional Analysis. No. 2. P. 167–174.
Senge P. M. (1990) The Fifth Discipline: The Art and Practice of the Learning Organization. Doubleday.
Teece D. J., Pisano G., & Shuen A. (1997) Dynamic Capabilities and Strategic Management. Strategic Management Journal, no. 18(7), pp. 509–533. DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0266(199708)18:7<509::AID-SMJ882>3.0.CO;2-Z
Fry R. (2017) Richard Beckhard: The Formulator of Organizational Change. In: Szabla D. B., Pasmore W. A., Barnes M. A., Gipson A. N. (eds) The Palgrave Handbook of Organizational Change Thinkers. Palgrave Macmillan, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-52878-6_1
Schwaber K. (2004) Agile Project Management with Scrum. Microsoft Press. DOI: https://doi.org/10.5555/1072638
