ОЦІНКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

В.А. Павлова; К.С. Хаврова

doi:10.37320/2415-3583/15.10

В.А. Павлова Університет імені Альфреда Нобеля https://orcid.org/0000-0002-6762-8041
К.С. Хаврова Донецький університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського https://orcid.org/0000-0001-9376-0700

DOI: https://doi.org/10.37320/2415-3583/15.10

Ключові слова: економічна безпека, інтелектуальна активність персоналу, кадрова безпека, кластери, підприємство

Анотація

Однією з перешкод забезпечення економічної безпеки підприємства є зниження інтелектуальної активності персоналу як основної частки кадрової складової частини економічної безпеки підприємства. Запровадження оцінки інтелектуальної активності персоналу є визначальним для економічної безпеки підприємства та спрямоване на те, щоб, з одного боку, стимулювати прагнення кожного працівника до ефективної роботи, що приведе до забезпечення економічної безпеки, а з іншого боку, сприяти мінімізації загроз від персоналу підприємства. Базуючись на індикаторах, об’єднаних за кластерами (кваліфікацій, здібностей, можливостей), експертним методом визначаємо рівень інтелектуальної активності персоналу відповідно до шкали Харрінгтона. В результаті оцінювання встановлюються високий, прийнятний, задовільний, низький, кризовий рівні, що дає змогу розробляти рекомендації для підприємств щодо напрямів досягнення прийнятних рівнів їх економічної безпеки.

Посилання

Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия. Харьков : изд. ХНЭУ, 2004. 252 с.

Іщук С.О. Виробничий потенціал промислового підприємства: проблеми формування і розвитку. Львів : ІРДНАН України, 2006. 278 с.

Меламьюка К. Измерение стоимости интеллектуального капитала. URL: http://www.osp.ru/cio/2000/060/28.htm (дата звернення: 23.03.2019).

Мельник Л.Г., Волк О.М., Гайтина Н.М. Удосконалення методів мотивації працівників на підприємствах України з урахуванням міжнародного досвіду. Вісник СумДУ. Серія «Економіка». 2012. № 4. С. 55–63.

Назарова Г.В., Гавкалова Н.В., Маркова Н.М. Формування та розвиток людського капіталу корпоративних підприємств. Харків : вид. ХНЕУ, 2006. 238 с.

Новосад В.П., Селіверстов Р.Г. Методологія експертного оцінювання : конспект лекцій. Київ : НАДУ, 2008. 48 с.

Орлова Т.М. Интеллектуальный капитал: понятие, сущность, виды. Проблемы теории и практики управления. 2008. № 4. С. 109–119.

Остервальдер А., Пинье И. Построение бизнес-моделей: настольная книга стратега и новатора / пер. с англ. М.В. Кульнева. 3-е изд. Москва : Альпина Паблишер ; Сколково : Московская школа упр., 2013. 287 с.

Отенко И.П., Малярец Л.М. Механизм управления потенциалом предприятия. Харьков : Изд. ХГЭУ, 2003. 220 с.

Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи : монографія. Харків : ІНЖЕК, 2003. 328 с.

Сем’ян О.В. Інтелектуалізація людського капіталу підприємства. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2011. № 4 (16). С. 141‒145.

Nyborg P. The Bologna Process from Berlin to Bergen (June). Contribution to Coimbra Group, EPET Task Force, by the Head of the Bologna Follow up Group Secretariat, 2005. URL: http://www.nyborgprivaterealskole.

Ivanov Yu.B. (2004). Konkurentosposobnost predpriyatiya: otsenka, diagnostika, strategiya [Competitiveness of the enterprise: assessment, diagnostics, strategy]. Kh.: izd. KHNEU. 252 р.

Ishchuk S.O. (2006). Vyrobnychyy potentsial promyslovoho pidpryyemstva: problemy formuvannya i rozvytku [Production potential of industrial enterprise: problems of formation and development]. Lviv: IRDNAN Ukrayiny. 278 р.

Melamyuka K. Izmereniye stoimosti intellektualnogo kapitala. [Measuring the Value of Intellectual Capital]. URL: http://www.osp.ru/cio/2000/060/28.htm.

Melnyk L.H., Volk O.M., Haytyna N.M. (2012). Udoskonalennya metodiv motyvatsiyi pratsivnykiv na pidpryyemstvakh Ukrayiny z urakhuvannyam mizhnarodnoho dosvidu. [Improvement of methods of motivation of workers at the enterprises of Ukraine taking into account the international experience]. Visnyk SumDU. Seriya “Ekonomika”, no. 4, pp. 55 63.

Nazarova H.V., Havkalova N.V., Markova N.M. (2006). Formuvannya ta rozvytok lyudsʹkoho kapitalu korporatyvnykh pidpryyemstv. [Formation and development of human capital of corporate enterprises]. Kharkiv: vyd. KHNEU. 238 p.

Novosad V.P., Seliverstov R.H. (2008). Metodolohiya ekspertnoho otsinyuvannya: konspekt lektsiy. [Methodology of expert evaluation: lecture notes]. K.: NADU. 48 p.

Orlova T.M. (2008). Intellektualnyy kapital: ponyatiye, sushchnost’, vidy. [Intellectual capital: concept, essence, types]. Problemy teorii i praktiki upravleniya, no. 4, pp. 109 119.

Ostervalder A., Pinye I. (2013). Postroyeniye biznes-modeley: nastol’naya kniga stratega i novatora [Building business models: handbook of strategist and innovator] / per. s angl. M.V. Kul’neva. 3-ye izd. M.: Al’pina Pablisher; Skolkovo: Moskovskaya shkola upr. 287 p.

Otenko I.P., Malyarets L.M. (2003). Mekhanizm upravleniya potentsialom predpriyatiya. [Mechanism of enterprise potential management]. Kh.: Izd. KHGEU. 220 р.

Ponomarenko V.S., Trydid O.M., Kyzym M.O. (2003). Stratehiya rozvytku pidpryyemstva v umovakh kryzy: monohrafiya. [Strategy of enterprise development in crisis conditions: monograph]. Kh.: Vydavnychyy Dim INZHEK. 328 р.

Semyan O.V. (2011). Intelektualizatsiya lyudsʹkoho kapitalu pidpryyemstva. [Intellectualization of human capital of the enterprise]. Visnyk Berdyanskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, no. 4 (16), pp. 141 145.

Nyborg P. The Bologna Process from Berlin to Bergen (June). Contribution to Coimbra Group, EPET Task Force, by the Head of the Bologna Follow up Group Secretariat, 2005. URL: http://www.nyborgprivaterealskole