Підприємництво та інновації

СТРАТЕГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАФТОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

О.В. Габрилевич — 2026-03-03

Функціонування нафтопереробних підприємств в умовах зростаючої невизначеності зовнішнього середовища супроводжується підвищенням інвестиційних ризиків, що зумовлено ринковою волатильністю, технологічними трансформаціями, посиленням регуляторних та екологічних вимог, а також геополітичними чинниками. Висока капіталомісткість нафтопереробної галузі та тривалі інвестиційні цикли істотно ускладнюють процеси інвестиційного планування та потребують застосування спеціалізованих стратегій і інструментів інвестиційного забезпечення. Метою статті є обґрунтування та систематизація стратегій і інструментів інвестиційного забезпечення нафтопереробних підприємств в умовах невизначеності з метою зниження інвестиційних ризиків і підвищення стабільності інвестиційної діяльності. Методологічну основу дослідження становить аналітичний огляд сучасних міжнародних галузевих звітів і ринкових досліджень, а також застосування системного, структурно-аналітичного та порівняльного підходів до оцінювання інвестиційних процесів у нафтопереробній промисловості. У статті визначено специфічні риси інвестиційної діяльності нафтопереробних підприємств, зокрема високу капіталомісткість інвестицій, залежність від зовнішнього ринкового та регуляторного середовища, чутливість до цінової й технологічної невизначеності. Обґрунтовано доцільність застосування адаптивних інвестиційних стратегій, поетапної реалізації інвестиційних проєктів і стратегічної диверсифікації інвестиційних рішень як інструментів зниження негативного впливу невизначеності на інвестиційну активність підприємств. Особливу увагу приділено ролі інноваційно орієнтованих та орієнтованих на сталість стратегій інвестиційного забезпечення, що передбачають технологічну модернізацію, цифровізацію управління інвестиціями, підвищення гнучкості виробничих процесів, а також інвестиції в екологічні та енергоефективні технології. Доведено, що поєднання стратегічних підходів, фінансових інструментів зниження інвестиційної невизначеності та інституційної підтримки з боку держави формує комплексну систему інвестиційного забезпечення, здатну підвищити стійкість нафтопереробних підприємств до зовнішніх шоків і створити передумови для їх сталого розвитку в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

РОЗВИТОК СЕКТОРУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА УКРАЇНИ: СТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЕФЕКТИ

П.О. Куцик — 2026-03-03

У статті досліджується розвиток сектору малого та середнього підприємництва (МСП) в Україні з урахуванням структурних трансформацій та макроекономічних ефектів. Встановлено, що попри значний потенціал зростання та можливості для активного розвитку, сектор демонструє обмежену здатність нарощувати конкурентний потенціал і недостатньо ефективно використовує наявні ресурси. Аналіз базисних показників засвідчив про негативні тенденції у секторі МСП України, що посилилися з початком повномасштабної війни, зокрема скорочення кількості малих підприємств на 23,8 % та середніх – на 20,5 % у 2020-2024 рр. Водночас кількість фізичних осіб-підприємців зросла на 4,0 % у зв’язку з необхідністю вимушеної самозайнятості частини населення та внутрішньою трудовою міграцією. Встановлено, що динаміка зайнятості характеризується періодами відновлення з подальшим значним скороченнями під впливом кризових явищ, особливо у 2014 та 2022 рр., а найм працівників фізичними особами-підприємцями зменшився до 32 % з початку війни. Обсяг реалізованої продукції сектору МСП зріс у 2023-2024 рр., однак інфляція перевищує темпи зростання, що свідчить про структурну неефективність та обмеженість ресурсного забезпечення. Зроблено висновок, що сектор МСП зберігає значний макроекономічний вплив, забезпечуючи 55-70 % ВВП та підтримуючи стабільність внутрішнього ринку. Водночас мікропідприємства та фізичні особи-підприємці стикаються з обмеженнями організаційного, ресурсного та кадрового характеру, що не дозволяє створювати нові робочі місця, масштабувати бізнес та активно впроваджувати інновації. Результати проведеного дослідження підкреслюють необхідність реалізації цільової державної політики для усунення структурних дисбалансів, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення стійкого розвитку сектору МСП в післявоєнний період. Ідентифіковано ключові напрями та інструментарій державної регуляторної підтримки з метою збереження кадрового потенціалу, зниження фінансових ризиків та недопущення системно-структурних та інституційно-організаційних деформацій сектору МСП.

МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ

О.В. Мельник — 2026-03-03

У статті проаналізовано еволюційні траєкторії державної участі у сфері соціально-трудових відносин на основі порівняльного інституційного підходу. Актуальність дослідження зумовлена потребою оцінити ефективність державних моделей у забезпеченні стабільності соціально-трудових відносин в умовах структурних змін та відновлення після кризових шоків війни. Виявлено, що сучасні моделі регулювання соціально-трудових відносин формувалися на спільному індустріальному фундаменті, проте зазнали різноспрямованої трансформації під впливом глобалізації, кризи фордистської моделі та постсоціалістичних реформ. Застосовано методику порівняння моделей державної участі на основі ключових макроекономічних показників: продуктивності економіки, рівня зайнятості, стійкості до криз, соціальної диференціації та швидкості структурної модернізації. Виявлено, що координаційно-партнерська модель забезпечує високу інституційну стабільність та згладжування соціальних ризиків, ринково-адаптивна модель сприяє гнучкості соціально-трудових відносин та зростанню продуктивності, а трансформаційно-компенсаторна модель поєднує державне втручання з компенсаторними механізмами у періоди структурних шоків. Узагальнено межі універсалізації моделей, показано, що жодна з них не є еталонною, а перенесення інститутів здійснюється з урахуванням національних особливостей та попередніх трансформацій. Показано необхідність тимчасового посилення ролі держави в Україні під час економічного відновлення. Доведено необхідність поєднання координаційної, ринкової та компенсаторної ролі держави для забезпечення економічної стабільності та структурної адаптації. Подальші дослідження рекомендовано здійснювати щодо аналізу ефективності поетапного поєднання державного регулювання та ринкових механізмів у післявоєнному відновленні економіки.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ЯК БАГАТОВИМІРНА КАТЕГОРІЯ В УМОВАХ СИСТЕМНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Є.В. Михайлова — 2026-03-03

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз економічної безпеки як багатовимірної соціально-економічної категорії, що функціонує в умовах системної невизначеності. Актуальність дослідження зумовлена поглибленням кризових явищ у світовій та національних економіках, зростанням геополітичної напруженості, посиленням фінансової волатильності, трансформацією глобальних виробничо-логістичних ланцюгів та поширенням гібридних загроз, які істотно ускладнюють забезпечення стійкого економічного розвитку. Традиційні підходи до трактування економічної безпеки, зосереджені переважно на макроекономічних показниках стабільності або фінансової рівноваги, не відображають повною мірою складну природу сучасних економічних загроз. У цьому контексті особливу увагу приділено концептуальному розмежуванню категорій ризику, невизначеності та кризи, що дозволяє уточнити аналітичні межі дослідження економічної безпеки. Невизначеність виступає самостійним детермінантом економічної безпеки, який формує умови виникнення та поширення загроз і знижує ефективність традиційних інструментів прогнозування та управління. У статті розкрито багатовимірну структуру економічної безпеки, яка охоплює макроекономічний, мезоекономічний та мікроекономічний рівні. Кожен з цих рівнів характеризується специфічними джерелами вразливості, однак їх взаємодія створює ефекти кумулятивного характеру, здатні трансформувати локальні збурення у системні загрози. Проаналізовано механізми вертикальної та горизонтальної трансмісії загроз, а також роль зворотних зв’язків у посиленні економічної нестабільності. Окрему увагу приділено аналізу існуючих методологічних підходів до оцінювання економічної безпеки. Встановлено, що індикаторні та ризик-орієнтовані моделі мають обмежену здатність відображати динамічний і невизначено-обумовлений характер економічної безпеки. Обґрунтовано доцільність застосування адаптивних і сценарних підходів, орієнтованих на підвищення стійкості економічних систем до невизначених і нелінійних викликів. Отримані результати формують теоретичне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень та розроблення ефективних механізмів державної політики у сфері економічної безпеки.

СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ІННОВАЦІЙНИХ ЕКОСИСТЕМ

Ю.О. Нестуля — 2026-03-03

У статті проаналізовано теоретико-методологічні засади аналізу інноваційних екосистем та сформовано підхід до діагностики з урахуванням їх структурної конфігурації та динамічної стійкості розвитку. Обґрунтовано доцільність застосування структурно-динамічного підходу як інтегративної аналітичної концепції, що поєднує часовий, структурний і результативний виміри функціонування інноваційної екосистеми. Сформовано систему метрик, яка дозволяє параметризувати процеси ресурсного забезпечення, інноваційної активності та комерціалізації результатів досліджень і розробок із урахуванням темпових і варіаційних характеристик. Розроблено та формалізовано індекс динамічної стійкості як співвідношення середньорічного темпу зростання показника до коефіцієнта його варіації, що забезпечує оцінювання узгодженості трендової та флуктуаційної компонент розвитку. Проаналізовано динаміку ключових показників інноваційної екосистеми України в умовах посилення геополітичної та макроекономічної нестабільності. Виявлено неоднорідність стабільності її складових, асинхронність розвитку ресурсних і результативних компонентів, розривний характер інноваційної віддачі. Зафіксовано підвищену волатильність показників комерціалізації інновацій та зниження узгодженості між інвестиційними витратами й обсягами реалізованої інноваційної продукції. Доведено, що використання структурно-динамічного підходу дозволяє виявляти латентні диспропорції розвитку, часові лаги та зони нестійкості, які залишаються поза межами традиційних інтегральних індексів і рейтингових оцінок. Підтверджено аналітичну придатність запропонованого інструментарію для діагностики внутрішньої узгодженості інноваційної екосистеми та формування обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на підвищення стійкості та результативності інноваційного розвитку. Перспективним напрямом досліджень визначено розширення структурно-динамічного інструментарію шляхом інтеграції мережевого аналізу взаємодії суб’єктів інноваційної екосистеми та моделювання довгострокових траєкторій її трансформації в умовах структурних шоків.

ТРЕНДИ АНТИКРИЗОВОГО ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ СКЛАДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ

І.Б. Романич — 2026-03-03

У статті розглянуто проблематику сучасних ідей та тенденцій антикризового та інтелектуального управління в складних економічних системах в умовах цифровізації. Проаналізовано найважливіші технологічні тренди в цифровій економіці, виділено глобальні тренди сучасних галузевих економічних систем, які визначають розвиток інноваційних цифрових технологій в світовому масштабі. Досліджено ризики в складних економічних системах та тенденції антикризового управління у господарській діяльності. Застосовано метод синтезу та аналізу в частині дослідження концепцій антикризового управління, інтелектуальних систем управління; індукції та дедукції для обґрунтування універсальності або обмеженості виявлених трендів; метод абстрагування та узагальнення, а також системний аналіз в частині аналізу трендів в економічних системах як складних, відкритих, нелінійних системах. Результатом даної наукової розвідки є визначення рівня важливості актуальних тенденцій антикризового та інтелектуального управління та їх вплив на появу подальших технологій, методів та інструментів цифровізації в економіці.

КОНКУРЕНТНА ПОЛІТКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОКРАЩЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ НА РИНКУ ПІДПРИЄМСТВ-НАДАВАЧІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Н.О. Ружинська — 2026-03-03

Визначено, що конкурентна політика за своєю природою здійснює організаційний вплив на всі напрями діяльності підприємства. Наведено динаміку та здійснено оцінку діяльності комунальних підприємств, а саме розподіл комунальних підприємств України за фінансовими результатами. Здійснено аналіз заборгованості населення за спожиті послуги перед підприємствами житлово-комунального господарства за видами наданих послуг в умовах воєнного стану. Визначено найвищий та найнижчий рівень заборгованості населення як найбільшого боржника за спожиті житлово-комунальні послуги. Запропоновано механізм формування конкурентної політики для підприємств-надавачів житлово-комунальних послуг. Впровадження запропонованого механізму формування конкурентної політики підприємств-надавачів житлово-комунальних послуг можливе за умови стабільної та сприятливої безпекової ситуації.

УДОСКОНАЛЕННЯ СТИМУЛЮЮЧОЇ РОЛІ ДЕРЖАВИ У ГАЛУЗІ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ АКВАКУЛЬТУРИ)

В.О. Сидоренко — 2026-03-03

У статті обґрунтовано необхідність посилення стимулюючої ролі держави у системі продовольчого забезпечення України на прикладі аквакультури як стратегічної підсистеми продовольчих систем і сільських економік. Показано, що в умовах воєнних і післявоєнних обмежень ключовими чинниками розвитку аквакультури є не лише фінансова підтримка, а й передбачуваність доступу до водних ресурсів, ефективність адміністративних процедур та інституційна спроможність реалізації політик. Запропоновано трирівневу модель державного стимулювання, що поєднує економічні, регуляторні та інноваційні інструменти з акцентом на цифровізацію, дерегуляцію, просторове планування, KPI (Key Performance Indicators, ключові показники ефективності) та моніторинг. Розкрито роль Закону України «Про аквакультуру» як інституційного ядра сектору та обґрунтовано потенціал програм компенсації вирощування рибопосадкового матеріалу.

СТРАТЕГІЇ КОНТЕЙНЕРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ З АЗІЇ В УКРАЇНУ

О.П. Смаженко — 2026-03-03

У статті розглядаються актуальні стратегії контейнерних перевезень з Азії до України в умовах воєнного конфлікту. На основі аналізу альтернативних маршрутів, геополітичних ризиків та економічних факторів, таких як криза в Червоному морі, вплив Китайського Нового Року (КНР) та динаміка ставок фрахту, запропоновано підходи для мінімізації витрат, ризиків і затримок. Дослідження базується на статистичних даних Суецького каналу за 2020-2026 роки, оновлених даних про відновлення трафіку в 2025-2026 роках, аналізі впливу сезонних факторів та практичних рекомендаціях логістичних компаній. Результати свідчать про необхідність диверсифікації маршрутів, використання страхування та завчасного планування для забезпечення стійкості ланцюгів постачань у 2026 році. У воєнних умовах традиційний маршрут через порти Чорного моря залишається ризикованим, тому акцент робиться на мультимодальних альтернативах через ЄС. Прогноз на 2026 рік враховує можливе повернення до Суецького каналу, але з урахуванням тривалих геополітичних загроз. Запропоновані стратегії дозволяють знизити витрати на 15-30% та скоротити затримки, сприяючи економічній стійкості України.

ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

С.Ф. Смерічевський — 2026-03-03

У статті запропоновано та апробовано пояснюваний підхід до прогнозування банкрутства підприємств України на основі сучасних методів штучного інтелекту. Основою моделювання стало 17 фінансово-економічних показників і три цифрові індикатори, що дозволило врахувати не лише традиційні економічні фактори, а й вплив цифрової трансформації на фінансову безпеку компаній. У зв’язку з тим, що більшість сучасних моделей штучного інтелекту є «чорними скриньками», у роботі застосовано інструменти пояснюваного штучного інтелекту (XAI), зокрема оцінювання важливості ознак та графіки часткової залежності (PDP). Ці методи дозволили не лише визначити ключові фактори ризику, які найбільше впливають на ймовірність банкрутства, але й кількісно оцінити напрям та характер їх впливу у всьому діапазоні значень. Такий підхід сприяє кращому розумінню логіки роботи моделі та підвищує її практичну цінність для менеджменту підприємств. У статті також запропоновано інноваційний алгоритм використання великих мовних моделей штучного інтелекту для автоматизованого інтерпретування графіків PDP. Це дає змогу перетворювати складні статистичні залежності у зрозумілі для нефахівців економічні пояснення, що суттєво підвищує доступність аналітики для малих і середніх підприємств з обмеженими аналітичними ресурсами. Результати дослідження підтверджують, що поєднання XGBoost, підходів пояснюваного штучного інтелекту і LLM забезпечує не лише високу точність прогнозування, а й формує інтерпретовані висновки, які можуть бути легко впроваджені на підприємствах. Запропонований підхід сприяє посиленню фінансово-економічної безпеки підприємств та є корисним як для науковців, так і для практиків у сфері ризик-менеджменту й управління бізнесом у сучасних умовах цифрової трансформації.

ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ В УКРАЇНІ: СТАН, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Р.Т. Татарчук — 2026-03-03

В статті проаналізовано стан цифрової доступності в Україні та визначено перспективи розвитку інноваційного середовища цифрової економіки в умовах воєнного стану. Встановлено, що протягом останнього десятиліття Україна демонструвала позитивну динаміку розвитку цифрової доступності, забезпечивши зростання частки інтернет-користувачів та розширення покриття населених пунктів стаціонарним підключенням. Виявлено, що повномасштабна російська агресія створила критичні виклики для функціонування телекомунікаційної інфраструктури через систематичні обстріли мережевих об'єктів, атаки на енергетичну систему та блокування контенту на окупованих територіях. Доведено необхідність диверсифікації технологій доступу та створення мережі точок доступу у соціально важливих установах як інструменту забезпечення цифрової стійкості. Порівняльний аналіз засвідчив, що Україна зберігає конкурентні позиції за рівнем інтернет-покриття порівняно з глобальними показниками.

БІЗНЕС-АНАЛІЗУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

В.О. Терлецька — 2026-03-03

У статті проведено бізнес-аналіз інноваційного розвитку національної економіки в контексті активізації таких сфер: інноваційної, фінансової, управлінської та комерційної. Досліджено показники кожної із сфер. Встановлено, що, враховуючи війну в Україні, кожна із сфер характеризується нестабільністю, хаотичністю та динамічністю, що відображено відповідними трендовими моделями, серед яких переважають поліноміальні, експоненційні та степеневі. При бізнес-аналізуванні інноваційного розвитку національної економіки вагомими показниками інноваційної сфери є витрати на наукові дослідження та розробки, а також питома вага капітальних інвестицій у ВВП, крім цього досліджувалися показники витрат на виконання фундаментальних, прикладних та науково-технічних експериментальних досліджень тощо.

ЦИФРОВИЙ КАПІТАЛ БРЕНДУ ЯК ФІНАНСОВИЙ ДРАЙВЕР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКУ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

М.О. Годлевський — 2026-03-03

Розглянуто сучасні теоретико-методичні підходи до трактування капіталу бренду в банківському секторі та обґрунтовано доцільність його переосмислення в умовах цифрової економіки як нематеріального фінансового активу. Узагальнено еволюцію концепції капіталу бренду та виявлено обмеження традиційних маркетингових і фінансових підходів до його вимірювання в умовах високої динаміки цифрового середовища. Реалізовано інтегрований підхід до оцінювання цифрового капіталу бренду банку, що ґрунтується на поєднанні цифрової впізнаваності бренду, пошукового попиту та цифрового тону сприйняття як ключових компонентів формування його ринкової сили. Доведено, що цифровий капітал бренду може розглядатися як прогнозний фінансовий індикатор, який безпосередньо впливає на прибутковість, фінансову стійкість і конкурентоспроможність банківських установ у цифровій економіці.

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Н.М. Давиденко — 2026-03-03

У статті досліджено особливості формування фінансової стратегії підприємства в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що трансформація економічного середовища, спричинена воєнними діями, істотно ускладнює функціонування підприємств і вимагає перегляду традиційних підходів до стратегічного фінансового управління. Визначено ключові чинники, які впливають на формування фінансової стратегії в умовах нестабільності, зокрема обмеженість фінансових ресурсів, зростання фінансових ризиків, зміна ринкової кон’юнктури, порушення логістичних зв’язків і регуляторні виклики. У статті систематизовано основні типи фінансових стратегій підприємств залежно від умов функціонування та стадії життєвого циклу. Доведено, що вибір конкретного типу фінансової стратегії має ґрунтуватися на комплексній оцінці фінансового потенціалу підприємства, рівня ризиків і доступу до фінансових ресурсів.

РОЗВИТОК ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КРИПТОБІРЖІ У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

В.М. Коваленко — 2026-03-03

У статті досліджено фінансово–економічні передумови створення державної інвестиційної криптобіржової платформи в Україні в умовах цифровізації глобальної економіки та трансформації фінансових ринків. Обґрунтовано, що криптовалюти та криптобіржі поступово інтегруються у національні фінансові системи провідних країн світу, виконуючи функції інвестиційних інструментів, механізмів фінансової інклюзії та каналів мобілізації капіталу. На основі аналізу ринкової капіталізації провідних криптобірж і ключових криптовалют обґрунтовано доцільний перелік цифрових активів для лістингу на українській інвестиційній платформі з метою забезпечення ліквідності, стабільної торгової активності та привабливості для роздрібних і інституційних інвесторів. Досліджено фіскальні наслідки відсутності регулювання криптовалютного ринку в Україні та доведено, що легалізація криптобіржової діяльності може стати додатковим джерелом бюджетних надходжень.

ДЕКАПІТАЛІЗАЦІЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК БАР'ЄР ВІДНОВЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

О.В. Писарчук — 2026-03-03

Поглиблення структурних дисбалансів у системі вищої освіти, за яких скорочення кадрового потенціалу поєднується зі зростанням освітнього навантаження, обмежує здатність виконувати відтворювальну функцію щодо людського капіталу. Метою статті є наукове обґрунтування декапіталізації кадрового потенціалу вищої освіти як системного бар’єра відновлення людського капіталу. Методологічну основу становлять методи динамічного, прогнозного та кореляційного аналізу, що дали змогу виявити характер змін чисельності науково-педагогічних працівників, трансформацію освітнього навантаження та еволюцію взаємозв’язків між цими показниками у різні часові періоди. Встановлено, що скорочення кадрового потенціалу має стійкий інерційний характер, тоді як зростання навантаження формується як вимушений компенсаторний механізм підтримання формального функціонування системи. Виявлену зміну кореляційних залежностей інтерпретовано як індикатор структурного зламу та вичерпання адаптаційного потенціалу вищої освіти. Практична цінність статті полягає у можливості вдосконалення підходів до фінансування вищої освіти та формування управлінських рішень, спрямованих на збереження й відтворення кадрового потенціалу як ключової умови відновлення людського капіталу.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОЄКТНОГО УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ПІДХОДІВ AGILE ТА LEAN

В.В. Білик — 2026-03-03

У статті досліджуються особливості проєктного управління на будівельних підприємствах в умовах цифрової трансформації з акцентом на застосування підходів Agile та Lean (бережливого виробництва). Проаналізовано інструментарій Lean з позиції можливості його адаптації та використання у будівельних проєктах. Визначено перспективні напрями впровадження Agile та Lean у будівельній галузі на ключових етапах реалізації проєктів, зокрема під час проєктування, планування, координації та виконання будівельних робіт. Обґрунтовано переваги використання гнучких методів управління, серед яких підвищення прозорості процесів, скорочення термінів ухвалення та погодження управлінських рішень, покращення комунікації між учасниками проєкту та зниження рівня ризиків. Окрему увагу приділено обмеженням і ризикам застосування підходу Agile в умовах високого рівня формалізації та нормативної регламентації будівельних проєктів. Як найбільш ефективний напрям розвитку проєктного управління запропоновано використання гібридної моделі, що поєднує елементи класичного управління, Agile та Lean. Реалізація такого підходу дозволяє забезпечити оптимальний баланс між структурованим контролем і необхідною гнучкістю управління в сучасному будівельному середовищі.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ ЯК ОСНОВА РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ КЕЙТЕРИНГОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

В.А. Даниленко-Кульчицька — 2026-03-03

Досліджено роль управління інноваціями у забезпеченні резильєнтності кейтерингових підприємств в умовах воєнного стану. Обгрунтовано, що в умовах воєнного стану управління інноваціями перестає бути основою для розвитку кейтерингового підприємства, а стає базою його виживання. Досліджено трансформацію та адаптацію класичних функцій менеджменту до умов воєнної невизначеності. Запропоновано механізм управління інноваціями кейтерингової компанії в умовах високої невизначеності. Доведено, що основою резильєнтності кейтирингового бізнесу в умовах війни є впровадження адаптивних іновацій, які зменшують залежність кейтирингових компаній від різноманітних загроз. Управління ними має опиратися на методи сценарного планування та бути гнучким, що дозволятиме реагувати на загрозу заздалегідь, а не постфактум.

КРОС-КУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ МОТИВАЦІЄЮ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

А.О. Ковальський — 2026-03-03

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти крос-культурного підходу до управління мотивацією працівників підприємств аграрного бізнесу. Обґрунтовано актуальність урахування культурних відмінностей працівників в умовах глобалізації аграрних ринків, активізації трудової міграції, міжнародної кооперації та диверсифікації форм власності аграрних підприємств. Проаналізовано класичні та сучасні наукові підходи до мотивації персоналу, а також концепції крос-культурного менеджменту, що формують методологічне підґрунтя дослідження. Виявлено невирішені аспекти проблеми, пов’язані з адаптацією мотиваційних інструментів до багатокультурного середовища підприємств аграрного бізнесу, та обґрунтовано необхідність їх комплексного поєднання. Сформульовано цілі та завдання дослідження, визначено ключові культурні чинники, що впливають на мотиваційну поведінку працівників. Запропоновано авторську модель крос-культурного управління мотивацією працівників підприємств аграрного бізнесу, яка передбачає інтеграцію матеріальних і нематеріальних стимулів з урахуванням культурних особливостей працівників, а також окреслено напрями її практичного застосування з метою підвищення ефективності управління працівниками і конкурентоспроможності аграрного бізнесу.

ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ СТАРТАПІВ: РОЛЬ ІНКУБАТОРІВ, АКСЕЛЕРАТОРАТОРІВ І ТЕХНОПАРКІВ

О.І. Марченко — 2026-03-03

В умовах глобалізації, цифрової трансформації та посилення конкуренції інноваційна діяльність стає ключовим чинником сталого розвитку національних економік, у межах якого стартапи відіграють важливу роль як гнучкі та знаннєво-орієнтовані суб’єкти, здатні забезпечувати швидку генерацію й комерціалізацію інновацій, водночас стикаючись із високим рівнем невизначеності, ресурсними обмеженнями та ускладненим доступом до фінансування. За таких умов зростає значення інфраструктури підтримки підприємництва — бізнес-інкубаторів, акселераторів і технопарків, які як ключові елементи інноваційної екосистеми забезпечують стартапи ресурсною, експертною та менторською підтримкою, сприяючи розвитку підприємницьких компетенцій і підвищенню їх конкурентоспроможності, що зумовлює актуальність аналізу їх ролі у формуванні інноваційної екосистеми та узагальнення ефективних міжнародних практик.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДІДЖИТАЛ-УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИКОЮ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Б.І. Мельник — 2026-03-03

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти формування системи діджитал-управління логістикою закладів охорони здоров’я. Визначено сутність цифрової трансформації логістичних процесів у медичній сфері, охарактеризовано основні складові елементи системи: інформаційно-комунікаційну інфраструктуру, цифрові платформи управління, автоматизацію процесів постачання, аналітику даних, інтеграцію з партнерами та кібербезпеку. Проаналізовано роль сучасних технологій (ERP, WMS, TMS, IoT, Big Data, штучний інтелект) у забезпеченні ефективності управління ресурсами та оптимізації логістичних потоків. Особливу увагу приділено питанням прозорості, швидкості та безпеки постачання медикаментів, обладнання та послуг у закладах охорони здоров’я. Запропоновано напрями удосконалення системи діджитал-логістики з урахуванням міжнародного досвіду та потреб української медицини.

РОЛЬ ПРИВАТНОГО КАПІТАЛУ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЙОГО УЧАСТІ У РОЗВИТКУ ІМПАКТ-ІНВЕСТУВАННЯ

М.О. Чупріна — 2026-03-03

У статті досліджено роль приватного капіталу та інструментарій його участі у розвитку імпакт-інвестування як інвестиційного підходу, спрямованого на поєднання досягнення вимірюваних соціальних і екологічних результатів із забезпеченням фінансової віддачі. Обґрунтовано, що в умовах зростаючого дефіциту фінансування сталого розвитку та обмеженості можливостей державних бюджетів і традиційної філантропії саме приватний капітал стає ключовим чинником мобілізації довгострокових інвестицій у проєкти з високою суспільною значущістю. Імпакт-інвестування розглядається як інструмент подолання розриву між потребами у фінансуванні Цілей сталого розвитку та реальними обсягами доступних ресурсів, що зумовлює його зростаючу роль у сучасній глобальній фінансовій системі. На основі узагальнення міжнародної практики та сучасних ринкових даних проаналізовано основні інструменти участі приватного капіталу в імпакт-інвестуванні, зокрема венчурний капітал, прямі інвестиції, сталі боргові інструменти та механізми змішаного фінансування. Показано, що венчурний капітал і прямі інвестиції забезпечують глибший рівень управлінського впливу інвестора та можливість інтеграції цілей соціального й екологічного впливу в корпоративне управління та операційну діяльність компаній. Водночас публічні ринкові інструменти, зокрема ESG-орієнтовані фонди та сталі облігації, відіграють важливу роль у масштабуванні імпакт-ефекту за рахунок залучення значних обсягів капіталу та ширшої участі інституційних інвесторів. Окрему увагу приділено ролі сімейних офісів та приватних інвесторів з високим рівнем добробуту як джерела «терплячого» та каталізуючого капіталу, здатного підтримувати імпакт-орієнтовані проєкти на ранніх і ризикових стадіях розвитку. Їхня гнучкість у виборі інвестиційних стратегій та довгострокові горизонти інвестування створюють передумови для формування інноваційних моделей фінансування, які згодом можуть залучати інституційний капітал. Виявлено ключові бар’єри подальшого розвитку імпакт-інвестування, серед яких фрагментарність регуляторного середовища, відсутність уніфікованих підходів до вимірювання та порівняння результатів впливу, а також зростання репутаційних ризиків, пов’язаних з імпакт-вошингом. Обґрунтовано, що підвищення прозорості, порівнюваності та верифікованості результатів впливу є необхідною умовою зростання довіри з боку інвесторів і стейкхолдерів та розширення участі приватного капіталу в імпакт-інвестуванні. Зроблено висновок, що найбільш ефективними з точки зору досягнення як фінансових, так і суспільно значущих цілей є комбіновані моделі фінансування, які поєднують інструменти приватного капіталу з різним рівнем ризику, управлінського впливу та потенціалу масштабування. Отримані результати мають теоретичне й практичне значення для формування інвестиційних стратегій, удосконалення регуляторної політики та розвитку практики управління імпакт-орієнтованими активами.

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНІСТЮ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА ЗАСАДАХ МАРКЕТИНГУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

І.І. Гаврилюк — 2026-03-03

У статті досліджено застосування маркетингових технологій як інструменту управління територіальними громадами. Маркетинг розглядається як засіб підвищення конкурентоспроможності громади, залучення інвестицій, розвитку підприємництва та ефективного використання ресурсів. Обґрунтовано його роль у формуванні стратегічних цілей, розробці програм розвитку та реалізації регіональних проектів. Розглянуто функціональні аспекти маркетингу, зокрема оцінку ресурсного потенціалу, формування унікальної ціннісної пропозиції, комунікаційні стратегії та стимулювання підприємницької активності. Підкреслено значення цифрових та інтернет-технологій для просування території та забезпечення зворотного зв’язку між владою, бізнесом і громадою. Вивчено застосування бенчмаркінгу та брендингу громади як інструментів стратегічного управління.

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПРИЙНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ МАРКЕТИНГОВИХ РІШЕНЬ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМИ ПОСЛУГАМИ

В.І. Мусієнко — 2026-03-03

Стаття присвячена дослідженню психологічних механізмів міжнародного маркетингового прийняття рішень у системі управління освітніми послугами. У центрі уваги перебуває взаємодія аналітичної раціональності та психологічних чинників, які визначають якість, легітимність і адаптивність управлінських рішень у закладах вищої освіти. Авторами доведено, що процес ухвалення рішень у сучасному університеті виходить за межі технічних чи адміністративних дій і виступає динамічним поєднанням когнітивних, мотиваційних, комунікативних і емоційних процесів, що узгоджують індивідуальне мислення з колективною логікою організації. У роботі підкреслено значення інформаційних та технологічних систем як когнітивних основ управлінської діяльності. Розкрито роль мотивації, сприйняття, емоційної регуляції та зворотного зв’язку як базових психологічних механізмів, що впливають на формування стратегій міжнародного маркетингу у сфері освіти. Особлива увага приділяється питанню взаємозв’язку між раціональним аналізом даних і психологічними чинниками довіри, відповідальності та залученості персоналу. На прикладі Університету Янтай Наньшань здійснено практичний аналіз динаміки заробітної плати викладачів, структури витрат, джерел фінансування, а також результатів SWOT-аналізу й оцінювання корпоративного іміджу викладачами та студентами. Отримані результати демонструють високий рівень організаційної ідентифікації, довіри до керівництва та позитивне сприйняття соціальної відповідальності університету, що формує емоційний капітал для підтримки інновацій і стратегічних змін. Здатність адміністрації гармонізувати раціональні розрахунки з психологічним розумінням мотивацій, очікувань і комунікативних стратегій визначає ефективність міжнародного позиціонування університету. Стійкий успіх у міжнародному освітньому середовищі можливий лише за умови поєднання аналітичного планування з психологічним баченням, адже з психологічної точки зору прийняття управлінських рішень є процесом соціальної взаємодії та емоційної узгодженості, що надає їм не лише економічної обґрунтованості, але й емоційної переконливості та соціальної достовірності.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДІДЖИТАЛ-ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА РИЗИКІВ

П.Є. Самсоненко — 2026-03-03

У сучасну епоху цифрової економіки інструменти діджитал-маркетингу мають вирішальне значення для створення конкурентних переваг компаній і забезпечують ефективну взаємодію з аудиторією. Для малих підприємств цифрові маркетингові інструменти стають важливим способом просування товарів і послуг, особливо в умовах нестачі ресурсів та сильної конкуренції. У статті аналізуються сучасні методи застосування інструментів цифрового маркетингу в малих бізнесах під час процесу цифрової трансформації економіки. Описано важливість цифрового маркетингу як основного елемента, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності компаній і забезпеченню їх стабільного розвитку в умовах зростаючої конкуренції на ринку та зовнішніх ризиків. Досліджені наукові підходи щодо розуміння суті діджитал-маркетингу і його інструментів. Виявлені ключові проблеми та обмеження, що виникають при використанні цифрових маркетингових засобів у діяльності малих підприємств. Виходячи з аналізу теоретичних аспектів і практичного досвіду, було запропоновано шляхи поліпшення інструментів цифрового маркетингу. Ці напрями покликані підвищити ефективність маркетингової діяльності, оптимізувати витрати та сприяти зростанню результативності комунікацій із цільовою аудиторією.

РЕПУТАЦІЯ ЯК ІНСТИТУЦІЙНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АКТИВ ТЕРИТОРІЙ У ВОЄННИЙ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Є.В. Шкуров — 2026-03-03

У воєнний і повоєнний період репутація території стає критично важливим нематеріальним ресурсом, від якого залежать довіра, легітимність інституцій і готовність зовнішніх акторів до довготривалих зобов’язань. Мета статті – теоретико-концептуально уточнити репутацію території як інституційний та маркетинговий актив, що в умовах ризику стискає складність оцінювання середовища до практичного питання керованості правил, процедур і виконання зобов’язань. . Методологічну основу становить теоретико-концептуальний аналіз міждисциплінарних підходів до репутації, довіри, кризової комунікації та територіального маркетингу. Показано, що репутація за часів війни та повоєнний час відтворюється через сигнали керованості ризику та має три специфічні ознаки: підвищену чутливість до невизначеності, ускладнену перевірюваність тверджень і залежність від узгодженості інституційних дій та їх публічного пояснення. На цій підставі виокремлено три прикладні ефекти репутації – легітимаційний, коаліційний та ефект очікуваної надійності – які пояснюють вплив репутації на інвестиційні, туристичні й донорські рішення. Уточнено, що інституційний вимір репутації задає поріг прийнятності управлінських рішень у ситуації дефіциту даних, тоді як маркетинговий вимір надає репутації операційну форму у взаємодії з інвесторами, донорами й потенційними відвідувачами.

ЦИФРОВІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СЦЕНАРІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

О.В. Суховєєв — 2026-03-03

У статті досліджено можливості використання цифрових інвестиційних сценаріїв як інструменту стратегічного розвитку підприємств в умовах структурних змін економіки та зростання ролі цифрових технологій. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення адаптивності підприємств до нестабільного ринкового середовища та обмеженості традиційних підходів до стратегічного управління. Метою дослідження є обґрунтування сценарного підходу до формування стратегічних пріоритетів розвитку підприємств на основі цифрових інвестицій. У роботі використано методи аналізу та узагальнення статистичних даних, структурного аналізу, сценарного підходу та логічного моделювання. За результатами дослідження визначено ключові характеристики інерційного, адаптивного та трансформаційного цифрових інвестиційних сценаріїв і розкрито їх вплив на економічну активність підприємств. Практична цінність статті полягає у можливості використання запропонованого підходу для обґрунтування стратегічних управлінських рішень у процесі цифрової трансформації підприємств.

ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ВИБОРУ ERP-, RPA- ТА PROCESS MINING-РІШЕНЬ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ

А.О. Черняєва — 2026-03-03

У статті досліджено обґрунтування управлінських рішень щодо вибору ERP-, RPA- та process mining-рішень у системі управління бізнес-процесами підприємств в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми зумовлена необхідністю подолання фрагментарності впровадження цифрових рішень та підвищення ефективності процесного управління, зокрема в діяльності торговельних підприємств. Метою дослідження є обґрунтування управлінських рішень щодо вибору ERP-, RPA- та process mining-рішень і визначення їх ролі в підвищенні ефективності управління бізнес-процесами. У роботі використано методи аналізу, узагальнення та логічного моделювання. За результатами дослідження визначено функціональні ролі зазначених цифрових рішень і обґрунтовано логіку їх узгодженого використання з урахуванням специфіки торговельних підприємств. Практична цінність статті полягає у можливості застосування запропонованого підходу для підвищення прозорості управлінських рішень та операційної ефективності підприємств.

НЕОБАНКІНГ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ТА СТРАТЕГІЧНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ REVOLUT, MONZO ТА STARLING BANK

М.М. Медвідь — 2026-03-03

У статті досліджується еволюція британського необанківського сектору через компаративний аналіз Revolut, Monzo та Starling Bank. Проаналізовано операційні та фінансові показники за 2024–2025 роки. Ідентифіковано два архетипи бізнес-моделей: глобальний мультипродуктовий суперзастосунок Revolut та цифровий банк традиційного типу Monzo. Зазначено, що Revolut демонструє найвищу операційну ефективність завдяки глобальній експансії та монетизації через підписки, тоді як Monzo досяг беззбитковості через фокус на британському ринку та кредитування. Виокремлено критичні виклики прискореного масштабування на прикладі Starling Bank – дисбаланс між зростанням та комплаєнсом. Розглянуто регуляторні аспекти, зокрема припинення операцій Revolut в Україні через невідповідність вимогам НБУ. Підкреслено необхідність балансу між технологічними інноваціями та регуляторною дисципліною.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: ВІД ІНСТИТУЦІЙНИХ СТАНДАРТІВ ЄС ДО СТРАТЕГІЙ ЛОКАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

О.А. Шульга — 2026-03-03

У статті ідентифіковано та класифіковано ключові економічні, соціальні та екологічні виклики, що постали перед територіальними громадами внаслідок збройної агресії. Встановлено, що основними детермінантами деградації регіональних систем є руйнування виробничих ланцюгів, масова міграція людського капіталу та критичне забруднення природних екосистем. Доведено, що ефективна протидія цим явищам можлива лише за умови впровадження багаторівневої моделі управління, яка гармонізує принципи субсидіарності та територіальної згуртованості ЄС із національними стратегіями відновлення. Особливу увагу приділено аналізу законодавчих трансформацій, що забезпечують перехід до стратегічного програмування та використання цифрових інструментів моніторингу, зокрема екосистеми DREAM. Обґрунтовано пріоритетність людиноцентричного підходу, який інтегрує розвиток інклюзивної інфраструктури та соціальну безбар’єрність у плани локального економічного зростання. Показано, що адаптація європейських методик оцінки впливу дозволяє превентивно коригувати регіональні стратегії, забезпечуючи їхню відповідність вимогам Європейського зеленого курсу та сприяючи залученню ресурсів структурних фондів.

ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ АГРОТРЕЙДЕРІВ

О.М. Яценко — 2026-03-03

У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до оцінки результативності діяльності міжнародних агротрейдерів в умовах зростаючої нестабільності глобальних аграрних ринків. Актуальність теми обґрунтована посиленням цінової та логістичної волатильності, геополітичними ризиками, кліматичними викликами та трансформацією вимог до прозорості бізнесу. Доведено, що міжнародні агротрейдери відіграють системоутворюючу роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, координуючи товарні, фінансові та ризикові потоки в межах світових ланцюгів створення вартості. На основі монографічного аналізу встановлено відсутність уніфікованої методики оцінки результативності міжнародних агротрейдерів. Переважають або вузькофінансові індикатори, або підходи, запозичені з оцінки виробничих аграрних підприємств без урахування специфіки торговельно-посередницької діяльності. Обґрунтовано необхідність переходу від одновимірних моделей до комплексних багатокомпонентних систем. Систематизовано п’ять ключових підходів до оцінювання результативності. Ключовим результатом дослідження є розроблення інтегрованої п’ятивимірної моделі оцінки результативності міжнародних агротрейдерів, яка поєднує фінансовий (25%), операційний (20%), стратегічний (20%), ESG (20%) та ризиковий (15%) виміри. Запропоновано інтегральний індекс результативності як зважену суму нормалізованих показників, що дозволяє отримати комплексну кількісну оцінку діяльності компаній. Доведено, що трансформація систем оцінювання відбувається в напрямі інтеграції фінансових і нефінансових критеріїв, що забезпечує більш об’єктивне порівняння агротрейдерів, підвищує якість управлінських рішень та сприяє формуванню довгострокової конкурентоспроможності в глобальній економіці.