Підприємництво та інновації

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Т.І. Балановська — 2026-09-03

У результаті дослідження узагальнено наукові підходи до трактування понять «мотивація персоналу» та «система мотивації персоналу», визначено особливості формування системи мотивації працівників комерційних банків і охарактеризовано сучасні підходи до її побудови. Охарактеризовано системний, компетентнісний та ризик-орієнтований підходи до формування мотиваційної політики комерційних банків України. Встановлено, що ефективна система мотивації має ґрунтуватися на комплексному поєднанні матеріальних і нематеріальних стимулів, розвитку професійних компетентностей персоналу, застосуванні сучасних інструментів оцінювання результативності праці, підтримці корпоративної культури, цифровізації HR-процесів та адаптації мотиваційної політики до змін внутрішнього й зовнішнього середовища.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ CRM-СИСТЕМ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ІМПЕРАТИВ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

О.М. Вовчанська — 2026-09-03

Стаття присвячена дослідженню стратегічних основ впровадження гіперперсоналізації в CRM-системи як інструменту маркетингового менеджменту. Актуальність теми зумовлена фундаментальною трансформацією споживчих моделей, в межах якої традиційна сегментація втрачає ефективність, поступаючись запиту на індивідуалізований досвід клієнтів у реальному часі. Методологічний апарат дослідження грунтується на системному вивченню технологічної архітектури маркетингу, методах поведінкового аналізу, стратегічного картографування клієнтського шляху. У ході дослідження розроблено концептуальну модель трансформації споживчих патернів. Сформовано технологічний стек гіперперсоналізації AI-HUB. Запропоновані підходи мають прикладне значення, позаяк сприяють оптимізації бізнес-процесів та мінімізації технічних бар’єрів при конвергенції інтелектуальних CRM-систем, що є визначальною детермінантою конкурентних переваг компанії в умовах глобальної цифровізації.

ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЦІНОВОЇ ДИНАМІКИ Ф’ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ НА ФОНДОВИЙ ІНДЕКС

А.С. Глуша — 2026-09-03

У статті поєднано модель вартості утримання з економетричним інструментарієм оцінювання ризику ф’ючерсних контрактів на фондовий індекс. На основі принципу відсутності арбітражу розраховано справедливу ціну та базис квартального контракту на індекс S&P 500. За місячними логарифмічними дохідностями 2015–2025 років оцінено описові характеристики розподілу, що засвідчили від’ємну асиметрію і важкі хвости. Умовну волатильність формалізовано моделлю GARCH(1,1), хвостовий ризик – показниками Value-at-Risk та Expected Shortfall. Імітаційне моделювання Монте-Карло сформувало прогнозні інтервали майбутньої ціни, а стрес-сценарії впорядкували оцінки втрат позиції. Обґрунтовано інтегровану схему поєднання фундаментальної оцінки з кількісним виміром ризику для управління строковою позицією.

МАКРОЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ІНФЛЯЦІЇ, ВАЛЮТНОГО КУРСУ ТА ВВП УКРАЇНИ

В.В. Грібова — 2026-09-03

Статтю присвячено макроеконометричному моделюванню взаємозв’язку інфляції, валютного курсу та реального ВВП України на квартальних даних 2019–2026 рр. Побудовано векторну авторегресійну модель у рівнях, вибір якої обґрунтовано стаціонарністю рядів за тестами ADF і KPSS. За допомогою функцій імпульсного відгуку, декомпозиції дисперсії помилки прогнозу та тестів причинності за Ґрейнджером установлено, що знецінення гривні спричиняє статистично значуще прискорення інфляції з піком ефекту через два-три квартали (ефект переносу), тоді як інфляційні та курсові шоки чинять від’ємний вплив на динаміку ВВП. Декомпозиція дисперсії показує, що курсовий чинник пояснює до 45% варіації інфляції та близько 27% варіації ВВП на восьмиквартальному горизонті. Результати кількісно підтверджують провідну роль обмінного курсу в трансмісії шоків до цін і випуску української економіки воєнного періоду.

ІННОВАЦІЇ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ВІРТУАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ІТ-СФЕРИ

В.Є. Данкевич — 2026-09-03

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади менеджменту віртуальних організацій в ІТ-сфері. Сформовано систему класифікаційних ознак їх інвестиційного менеджменту за парадигмальним базисом, спрямованістю, інтеграцією, часовою орієнтацією та інструментарієм. Доведено доцільність застосування динамічно-процесуальних підходів і обчислювальних методів. Розкрито принципи дослідження віртуальних команд як інвестиційних реципієнтів з урахуванням автономності, подолання суперечностей оцінки та трансформації ризиків. Запропоновано концепцію інструменту «Адаптивного мультимодального оцінювання інвестиційної спроможності та готовності (AMIR-Framework)» на основі аналізу цифрового сліду, Data Mining, SNA та штучного інтелекту. Визначено порядок візуалізації показників через чек-листи комплаєнсу та фінансового аналізу для переходу до системи інвестиційно-проєктної координації.

ДОМІНАНТНІ ЛОГІКИ МОДЕЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН ТА ЇХНІ ПАРАДОКСАЛЬНІ СЛІПІ ЗОНИ

О.В. Дугін — 2026-09-03

Програми змін можуть досягати власних показників і водночас не змінювати організацію. Платформу впроваджено, але працівники її уникають; agile-церемонії збережено без автономії рішень; показники поліпшено, хоча втома, формальна відповідність, маніпулювання індикаторами, фрагментація або слабке прийняття залишаються. Стаття розглядає цю розбіжність як діагностичну проблему: провідне пояснення може визначати, які докази визнаються значущими та яке втручання обирається наступним. Мета полягає у класифікації домінантних пояснювальних логік моделей організаційних змін і визначенні парадоксальної сліпої зони, що виникає, коли одну логіку вважають достатньою у практичному застосуванні. Цільовий корпус із 31 фундаментальної, оглядової, методологічної та уточнювальної праці порівняно за причинним поясненням, прийнятими доказами, типовою реакцією на слабкий прогрес, внеском і потенційно виключеною вимогою. Аналіз дав чотирнадцять категорій: діяльнісну, цільову, процесно-управлінську, готовності й прийняття, системної узгодженості, гнучко-адаптивну, технологічну, культурно-ідентичнісну, владно-політичну, смислотворчу, соціотехнічну, навчальну, інституційну та парадоксальну. Категорії описують модель у використанні, а не якість завершеної методології. Домінування починається тоді, коли взаємодоповнювальні докази вже не можуть змінити діагноз, розподіл ресурсів, відповідальність або наступне втручання. Запропонований рекурсивний механізм описує, як виключена вимога повертається у формі симптому, після чого менеджери посилюють рамку, що спричинила початкову помилку. Для практики таксономія задає короткий порядок перевірки: визначити керівне пояснення, допустити докази, здатні його поставити під сумнів, назвати виключену взаємозалежну вимогу та закріпити взаємодоповнювальну дію за відповідальним власником. Класифікація залишається концептуальною. Експертне оцінювання має перевірити релевантність, чіткість, відмінність і повноту категорій, а порівняльне кодування кейсів - чи можуть незалежні дослідники однаково визначити керівну логіку за фактичними рішеннями. До таких перевірок таксономію слід розглядати як дисципліновану діагностичну пропозицію, а не валідований інструмент.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЙ ЛІДЕРСТВА У КОРПОРАТИВНОМУ УПРАВЛІННІ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

К.С. Думанська — 2026-09-03

У статті досліджено трансформацію стратегій лідерства у корпоративному управлінні в умовах розвитку штучного інтелекту та цифрових технологій. Актуальність теми зумовлена переходом компанії від традиційних ієрархічних моделей управління до гнучких, аналітично орієнтованих і людиноцентричних моделей цифрового лідерства, у яких управлінські рішення дедалі частіше підтримуються HRM-системами, цифровою аналітикою, великими даними та штучним інтелектом. Запропоновано авторську інтегровану модель адаптивно-гібридної трансформації лідерства, що містить п’ять взаємопов’язаних компонентів: діагностику цифрової зрілості, розвиток компетенцій лідера, вибір моделі цифрового лідерства, гібридну конвергенцію людського й алгоритмічного управління, стратегічну стійкість та етичну корекцію. Зроблено висновок, що ефективні лідерські стратегії в умовах ШІ мають базуватися не на заміні людського лідерства алгоритмами, а на збалансованій інтеграції людського судження, емоційного інтелекту, цифрової аналітики та відповідального використання штучного інтелекту.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ЦИФРОВЕ ЛІДЕРСТВО ЯК ДРАЙВЕРИ ПЛАТФОРМІЗАЦІЇ МСП У РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

О.І. Заяць — 2026-09-03

У статті досліджено роль ШІ та цифрового лідерства у платформізації МСП як одного з механізмів розвитку цифрової економіки України. Обґрунтовано, що вплив ШІ на трансформацію МСП не є автоматичним і реалізується через цифрову зрілість, якість даних, навички, управлінську готовність та доступ до зовнішньої інфраструктури підтримки. Показано, що цифрове лідерство виконує функцію проміжної ланки між технологічним ресурсом і реальною зміною бізнес-моделі, тоді як платформізація постає формою включення МСП у цифрові екосистеми, хмарні сервіси, електронну комерцію, аналітичні інструменти та інтегровані канали взаємодії з клієнтами і партнерами. Встановлено, що господарський ефект платформної трансформації проявляється у скороченні часу обробки замовлень, зниженні витрат на рутинні операції, розширенні цифрових каналів продажу, підвищенні повторюваності процесів, посиленні здатності утримувати клієнта.

МОДЕЛЬ УСПІШНОГО УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ ПІДПРИЄМСТВА З УРАХУВАННЯМ ЙОГО ПОТЕНЦІАЛУ

А.Р. Івасів — 2026-09-03

У статті на основі критичного аналізу відомих моделей управління змінами обґрунтовано необхідність врахування потенціалу підприємства як обов'язкової умови успішної реалізації змін. Встановлено, що існуючі моделі зосереджені переважно на характеристиках людських ресурсів і не враховують майнові, матеріальні, технологічні, інноваційні, фінансові та інші складові потенціалу підприємства. Запропоновано доповнити традиційні моделі успіху змін характеристикою загального потенціалу підприємства та представити їх у вигляді логіко-математичної моделі, що поєднує мотивацію власників, керівництва, персоналу і потенціал підприємства. Розроблено графоаналітичну інтерпретацію моделі у вигляді мотиваційного квадрата та діаграми Дж. Венна. Показано, що комплексне врахування мотиваційних чинників і потенціалу підприємства сприяє підвищенню ефективності управління змінами.

АДАПТАЦІЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДО ВИМОГ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

О.І. Іляш — 2026-09-03

Стаття присвячена дослідженню трансформації інституційної структури центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію державної економічної політики, у період 2000–2026 рр. Проведено аналіз нормативно-правових актів (Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», постанов Кабінету Міністрів України № 459, 504, 903, 1653), які визначають статус, повноваження та функціональне наповнення Міністерства економіки та його правонаступників. Встановлено, що трансформація міністерства мала не лінійний, а циклічний характер, проявляючись у чергуванні етапів функціонального розмежування та інституційної концентрації, що безпосередньо впливає на збалансованість державного управління підприємницькою діяльністю. Окрему увагу приділено сучасному етапу (2025 р.), коли в межах одного центрального органу – Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України – сконцентровано напрями економічного розвитку, підприємництва, аграрної політики та довкілля. На основі порівняльних показників країн Східного партнерства (SME Policy Index 2024) визначено, що Україна має відносно сильні позиції у сфері операційного середовища для бізнесу, однак потребує посилення інституційної спроможності та розвитку механізмів банкрутства і «другого шансу». Обґрунтовано, що розвиток підприємництва поступово трансформується з допоміжного інструмента економічної політики у самостійний інтегруючий функціональний блок, який забезпечує реалізацію економічної, промислової, аграрної, інноваційної та екологічної політик через діяльність суб’єктів господарювання. Запропоновано перспективні напрями вдосконалення інституційної моделі: запровадження системи моніторингу ефективності політики щодо МСП, оновлення середньострокових планів підтримки підприємництва, посилення консультацій з бізнесом, розвиток цифрових інструментів регуляторної взаємодії та адаптація до принципів «Small Business Act» і практик ЄС.

ІННОВАЦІЙНІ ЦИФРОВІ РІШЕННЯ У ФІНАНСОВОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ: РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ

О.М. Ковальова — 2026-09-03

У статті досліджено ключові інноваційні технології учасників фінтех-сектору за період 2023-2026 рр. та практика їх використання в рамках відповідних сегментів фінтех-сектору. Обґрунтовано низку рекомендацій щодо оптимізації нормативно-правової бази для підтримки розвитку фінтех-сегменту, зокрема, в рамках завдань післявоєнного економічного відновлення в Україні. Виокремлено пропозиції щодо ролі держави у впровадженні FinTech на фінансових ринках з акцентом на покращення цифрового простору для розвитку FinTech. У роботі використано метод кореляційно-регресійного аналізу з метою ідентифікації кваліфікуючих чинників розвитку фінтех-індустрії та побудови аналітичного прогнозу щодо трансформації фінансового сектору на інноваційних засадах, що сприятиме прийняттю обґрунтованих стратегічних рішень як на рівні оферентів фінансових послуг, так і державних регуляторів.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

С.В. Кузьменко — 2026-09-03

Актуальність теми зумовлена необхідністю формування цілісного теоретичного підходу до розуміння сутності експортного потенціалу та особливостей управління ним в умовах посилення міжнародної конкуренції, нестабільності зовнішнього середовища й зростання вимог світових ринків до якості аграрної продукції. У результаті дослідження узагальнено основні наукові підходи до трактування поняття «експортний потенціал», запропоновано авторське визначення експортного потенціалу сільськогосподарського підприємства та визначено його місце в системі економічного потенціалу підприємства. Обґрунтовано авторський підхід до трактування управління експортним потенціалом, систематизовано його ключові структурні складові, визначено основні групи факторів, що впливають на процес управління, а також узагальнено принципи ефективного управління експортним потенціалом сільськогосподарських підприємств.

ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВІ КЛАСТЕРИ НА БАЗІ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

К.А. Ніжейко — 2026-09-03

В умовах зростання безпекових викликів, трансформації європейської оборонної політики та післявоєнного відновлення України особливого значення набуває розвиток ефективних організаційних моделей функціонування оборонної індустрії. Одним із перспективних напрямів є формування оборонно-промислових кластерів на базі індустріальних парків, що забезпечують концентрацію виробничих потужностей, розвиток міжгалузевої кооперації, прискорення трансферу технологій та інтеграцію науки, публічного та приватного секторів. На основі порівняльного аналізу обґрунтовано доцільність використання моделі Aerospace Valley як найбільш релевантного прикладу для формування оборонно-промислових кластерів в Україні. Запропоновано авторський підхід до розгляду індустріального парку не лише як виробничої території, а як інституційної платформи формування оборонно-промислового кластера, що забезпечує координацію взаємодії між підприємствами, науковими установами, закладами вищої освіти, державними інституціями та міжнародними партнерами.

СУЧАСНІ МОДЕЛІ МІЖНАРОДНОГО ПАРТНЕРСТВА ГРОМАД: ПОТЕНЦІАЛ І ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

О.Ф. Овсянюк-Бердадіна — 2026-09-03

Актуальність дослідження зумовлена потенційно широкими можливостями використання сучасних моделей міжнародного партнерства громад для розвитку, інтеграції та післявоєнного відновлення України. Досліджено сучасні моделі міжнародного муніципального співробітництв для забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах сьогодення. Обґрунтовано, що найбільш ефективним є комплексний підхід, який поєднує різні моделі міжнародного співробітництва та дозволяє посилити їхні переваги й мінімізувати наявні недоліки. Аналіз зарубіжного досвіду створює підґрунтя для реалізації можливостей його адаптації до умов України в контексті децентралізації, післявоєнного відновлення та розвитку міжнародних партнерств. Зроблено висновок, що міжнародне міжмуніципальне співробітництво є важливим інструментом зміцнення потенціалу територіальних громад та забезпечення сталого розвитку територій.

ІНТЕГРАЦІЯ ПРОЄКТНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ

М.Ф. Плотнікова — 2026-09-03

Досліджено інструменти діджитал-менеджменту в інтеграції проєктної та інвестиційної діяльності підприємств енергетики України. Обґрунтовано, що сучасний розвиток енергетичного сектору відбувається під одночасним впливом глобальної енергетичної трансформації, цифровізації, декарбонізації, зростання ролі розподіленої генерації та воєнних руйнувань енергетичної інфраструктури України. Запропоновано економіко-математичну модель ретроспективного та перспективного аналізу розвитку енергетичного сектору, яка поєднує оцінювання інвестиційної привабливості, проєктної результативності, цифрової зрілості, стійкості, енергоефективності та декарбонізаційного ефекту.

ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД У РОЗВИТКУ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ ЕКОСИСТЕМ

Н.М. Польова — 2026-09-03

У статті досліджено розвиток цифрових екосистем у банківському секторі в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано перехід від традиційної моделі банківської діяльності до екосистемної, заснованої на інтеграції фінансових і нефінансових сервісів. Розглянуто сутність, структурні елементи та класифікацію цифрових екосистем, охарактеризовано відкриті, закриті й гібридні моделі. Проаналізовано світовий досвід та стан розвитку цифрових екосистем у банківському секторі України. Встановлено, що українські банки активно впроваджують гібридні екосистеми, інтегруючи власні продукти із сервісами партнерів і державними цифровими платформами. Доведено, що розвиток таких екосистем підвищує конкурентоспроможність банків та відповідає сучасним тенденціям цифрової економіки.

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: РЕАЛЬНИЙ ВИМІР І РЕГІОНАЛЬНІ ДИСПРОПОРЦІЇ

Н.В. Рудик — 2026-09-03

У статті оцінено фінансову стійкість і стабільність зростання аграрного сектору України за 2021-2025 рр. на реальних (здефльованих до цін 2021 р.) даних у територіальному та секторальному розрізах. Емпіричну базу становлять агреговані фінансові показники 34 010 підприємств агросектору за 26 територіальними одиницями, трьома сферами діяльності та 34 видами КВЕД. Дефлювання змінює оцінку стану галузі: номінальне зростання виручки на 60,6 % майже повністю поглинуте інфляцією 62,7 %, тож реальний індекс становить лише 98,7, а прибутковість знизилася до 59-68 % довоєнного рівня. Розмежовано стійкість запасів (активи +1,7 %) і нестабільність реальних потоків (волатильність прибутку 90,7 в. п.). Виявлено різку територіальну поляризацію за ознакою воєнного фактору: зростають тилові західні області, тоді як прифронтові й окуповані втратили від третини до всієї виручки (розрив 7,5 раза). Секторальна трансформація - перехід від зернового сегмента до тваринництва та високомаржинальних культур. Нерівність трактується як структурна, а не кон’юнктурна, і потребує адресних інструментів підтримки громад.

ІННОВАЦІЇ СТІЙКОСТІ МОРСЬКОЇ ПОРТОВОЇ ЛОГІСТИКИ ЯК НАПРЯМ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ЗНАНЬ

В.Г. Семенова — 2026-09-03

У статті обґрунтовано модель комерціалізації університетських знань у сфері інновацій стійкості морської портової логістики України. Актуальність дослідження зумовлена воєнними ризиками, пошкодженням портової інфраструктури, енергетичними обмеженнями, кіберзагрозами та потребою швидкого відновлення логістичних процесів. Уточнено зміст поняття «інновації стійкості морської портової логістики», виокремлено ключові потреби портової системи та показано їх зв’язок із транспортними, цифровими, енергетичними, кібербезпековими й управлінськими компетентностями університетів. Систематизовано механізми комерціалізації: договірні дослідження, консалтинг, ліцензування, спин–офи, офіси трансферу технологій, наукові парки та Living Lab. Запропоновано послідовність: портова потреба – університетське знання – прикладне рішення – пілотування – комерціалізація – ефект стійкості.

МЕТОДОЛОГІЯ CASE-STUDY НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ КАРАТЕ

Є.Є. Смирнов — 2026-09-03

На підставі аналізу створення, функціонування, розвитку та еволюції Української федерації карате (далі – УФК) як одного з провідних вітчизняних спортивних осередків, а також її порівняння з релевантними та спорідненими спортивними федераціями обґрунтовується можливість, коректність і достовірність використання УФК як інформаційної бази дослідження економічної ефективності спортивної результативності за методологією case study. Разом із цим карате як специфічний вид єдиноборств може виступати не тільки індикатором оцінювання ефективності спортивної сфери загалом, а й драйвером модернізації та розбудови спортивної інфраструктури в контексті реалізації глобальних цілей сталого розвитку. Застосування зазначеного підходу дає змогу простежити взаємозв’язок між організаційною моделлю федерації, її ресурсним забезпеченням, управлінськими рішеннями та досягнутими спортивними результатами. Отримані висновки можуть бути використані для формування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності інших національних спортивних федерацій і раціональнішого використання ресурсів у спортивній сфері.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРАКТИК УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ У БАНКАХ УКРАЇНИ У 2019–2025 РОКАХ, ВІДПОВІДНО ДО ЇХНЬОЇ РІЧНОЇ ЗВІТНОСТІ

О.О. Степанов — 2026-09-03

У статті досліджено трансформацію управління людським капіталом у семи банках України у 2019–2025 роках на основі аналізу річної звітності та кількісних показників. Актуальність зумовлена тим, що у цей період банки України одночасно зазнали впливу цифровізації, пандемії, війни і посилення регуляторних вимог, що призвело до скорочення мережі та дефіциту кваліфікованих кадрів. У більшості банків спостерігалося поєднання кількісної оптимізації персоналу та мережі з якісним ускладненням вимог до людського капіталу. Установлено, що річна звітність зміщувала акценти від формального опису персоналу до відображення людського капіталу як чинника цифрової трансформації, безперервності діяльності та соціальної відповідальності. Запропоновано кілька моделей трансформації людського капіталу. Результати можуть бути використані для оцінювання ефективності людського капіталу в банківському секторі.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ В РОЗПОДІЛЕНИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ПРОЄКТАХ

А.С. Хрутьба — 2026-09-03

Розроблено концептуальну модель чинників комунікацій та методику оцінки ефективності управління ними в розподілених природоохоронних проєктах в умовах невизначеності та віддаленості учасників. Методологічну основу становлять теорія активних систем, системний підхід, теорія нечітких множин та метод аналізу ієрархій. Здійснено системний аналіз комунікаційних процесів із виокремленням підсистем підготовки, безпосередньої взаємодії та її завершення, а також описано керовані й некеровані впливи та зворотний зв'язок. Сформовано критерії оцінки ефективності узгодженого управління за трьома групами. Запропоновано методику кількісної оцінки якості управління, де вагомість критеріїв визначається методом аналізу ієрархій, а інтегральна оцінка — нечіткими логічними рівняннями з вибором варіанта за максимальним значенням функції належності.

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ У ГНУЧКИХ СЕРЕДОВИЩАХ

О.А. Шульга — 2026-09-03

У статті запропоновано концепцію синергії стратегічного контролю на основі діаграми Ганта та операційної гнучкості Kanban-системи. Розроблено теоретико-методологічний механізм трансформації метрик потоку завдань у параметри календарного графіка, що мінімізує суб’єктивізм експертних оцінок. Ідентифіковано специфічні часові та ресурсні ризики, що виникають на стику жорсткого лінійного та адаптивного ітеративного планування, зокрема ризики десинхронізації дедлайнів, розширення меж проєкту та дефіциту ліквідності. Теоретично доведено, що використання інтегрованого аналітичного ML-модуля дозволяє менеджменту перейти до випереджального ризик-менеджменту, забезпечує точність визначення фінальної вартості робіт та дозволяє оптимізувати розмір резервних фондів шляхом уникнення надмірного заморожування капіталу підприємства.