Підприємництво та інновації

СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІАЛУ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

В.В. Македон — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Стаття досліджує вплив соціально відповідального маркетингу (СВМ) на розвиток потенціалу людей з обмеженими можливостями. Дослідження спрямоване на визначення того, як маркетингові стратегії та інструменти можуть бути використані для підвищення рівня соціальної інтеграції, покращення якості життя та забезпечення рівних можливостей для людей з інвалідністю. Стаття акцентує увагу на соціально-економічному стані людей з обмеженими можливостями як одній з ключових проблем сучасного суспільства. Визначено, що соціально відповідальний бізнес може відігравати важливу роль у підтримці розвитку потенціалу людей з обмеженими можливостями через впровадження програм корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) та підвищення обізнаності суспільства про потреби цієї групи. Було доведено що маркетингові стратегії відіграють вирішальну роль у підтримці людей з обмеженими можливостями.

КЛІЄНТООРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

І.В. Петлін, М.І. Виклюк — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Розглянуто сутність та значення маркетингової стратегії для розвитку підприємств сфери гостинності в сучасних умовах. Доведено, що в сучасних умовах фундаментом сталого розвитку готельних закладів є пошук стратегій і можливостей, які приведуть не до короткострокових результатів, а до досягнення високого економічний ефект і підвищення конкурентоспроможності на тривалий період. Обґрунтовано необхідність впровадження клієнтоорієнтованого підходу при формуванні маркетингової стратегії підприємств готельного бізнесу в сучасних умовах, який спрямований на підвищення якості послуг і задоволення потреб клієнтів і є найважливішою конкурентною перевагою в умовах жорсткої конкуренції на ринку гостинності. Окреслено фактори клієнтоорієнтованої активності суб’єктів готельного бізнесу, що включають персонал готелю, користувачів послуг, якість обслуговування, місце розташування готелю, наявність інфраструктурних об’єктів, номенклатура послуг, ціна, наявність сайту, програму лояльності, зручності для людей з обмеженими можливостями та специфіку замовника. Окреслено систему показників для оцінки їх клієнтоорієнтованості готельних закладів у межах кожного фактора клієнтоорієнтованої активності. У ході дослідження виділено три основні методи оцінки клієнтоорієнтованості готельних підприємств: опитування; експертна оцінка; збір та аналіз статистичних даних. Доведено, що найефективнішою стратегією компанії для вирішення проблем зростання конкурентоспроможності на ринку є та, яка може задовольнити вимоги ринку шляхом використання різноманітних засобів для задоволення постійно змінюваних вимог клієнта. Обґрунтовано, що однією з найефективніших стратегій є та, що полягає у використанні цифрових інструментів маркетингу, за допомогою яких можна комунікувати між виробниками/продавцями та споживачами, незалежно від простору, часу чи місця. Оскільки цифрові технології забезпечують миттєвий двосторонній контакт між виробниками та споживачами, споживачі можуть вибирати, замовляти, відповідати та навіть подавати скарги напряму в будь-який час і з будь-якого місця. Ця діяльність може мати користь від використання цифрових медіа. Найбільш значними перевагами використання цифрових технологій є швидкий процес розповсюдження інформації та висока частота контактів між виробниками та споживачами, значна охопленість цільової аудиторії.

АНАЛІЗ ПОТЕНЦІАЛУ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ КОМПЛЕКСУ ПОСЛУГ АВІАКОМПАНІЇ

О.В. Полоус, Ю.Т. Лишиленко — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто теоретико-практичні підходи до аналізу потенціалу диверсифікації комплексу послуг авіакомпанії в умовах посилення конкуренції. Підкреслено, що основні характеристики авіаційних послуг та методи їх вдосконалення та диверсифікації мають розроблятися у відповідності із запитами цільової аудиторії, забезпечуючи задоволеність клієнтів та їх лояльність до конкретної авіакомпанії. Підсумовано, що розуміючи та враховуючи конкретні потреби та очікування своїх пасажирів, авіакомпанії можуть ефективно виділитися на конкурентному ринку, отримуючи нові можливості та канали отримання додаткових прибутків. Усвідомлюючи що подорож пасажира починається в аеропорту, де початковий досвід контакту із послугами авіакомпанії «задає тон» усій подальшій подорожі, авіакомпанії прагнуть задовольнити потреби пасажирів за допомогою безперебійних процедур реєстрації, комфортних залів відпочинку та ефективної обробки багажу, що можливо лише при обранні найбільш вигідного аеропорту базування. Проаналізовано регіональний розподіл доходів від пасажирських і вантажних перевезень авіакомпанії «Turkish Airlines». Виявлено, що після зняття обмежень, які діяли під час пандемії COVID-19 на поїздки до Європи авіакомпанія «Turkish Airlines» підвищила свою виручку на 46%, зокрема, завдяки зростанню доходів на Далекому Сході (на 31%), в Африці (на 27%) та в регіоні Близького Сходу (16%). Авіакомпанія «Turkish Airlines» відома своєю прихильністю до пасажирів, що підтверджується розгалуженою мережею маршрутів та високоякісним обслуговуванням. Авіакомпанія «Turkish Airlines» намагається підтримувати високий рівень пасажиропотоку за допомогою стратегічного управління пропускною здатністю за всіма напрямками своїх рейсів, що логічно вписується у її бачення розвитку компанії на період 2023-2033 років, головною метою якого є досягти консолідованого доходу понад 50 мільярдів доларів США. Аргументовано, що диверсифікація послуг є стратегічним кроком для зміцнення ринкових позицій авіакомпанії, її фінансової стабільності та довгострокової стійкості. На основі проведення дослідження вторинних джерел інформації та використання авторського опитування було запропоновано практичні рекомендації щодо шляхів диверсифікації комплексу послуг авіакомпанії «Turkish Airlines».

ПОВОЄННА РЕІНТЕГРАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ'ЄКТІВ В УКРАЇНІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ НАПРЯМКИ ТА ПЛАНИ ВІДНОВЛЕННЯ

О.Е. Биченков — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядаються ключові аспекти поствоєнної реінтеграції економічних суб'єктів в Україні, зокрема організаційні та економічні стратегії, а також плани відновлення. Основна увага приділяється викликам та можливостям, що постають перед українською економікою в період відновлення після конфлікту. Аналізуються фактори, які впливають на процес реінтеграції, такі як інвестиційний клімат, доступ до фінансових ресурсів, розвиток інфраструктури та людського капіталу. Запропоновано рекомендації щодо ефективних стратегій відновлення, які можуть бути використані для стимулювання економічного зростання та забезпечення стійкого розвитку країни в постконфліктний період.

ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ МОНІТОРИНГУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В РЕГІОНІ

Р.В. Бойко — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті увага прикута до проблем регіональної політики розвитку інвестиційної діяльності в регіоні через формування сприятливого інвестиційного середовища. Аргументовано, що її формування та реалізація базується на результатах відповідного моніторингу. Відтак, метою дослідження визначено формування методології моніторингу інвестиційного середовища в регіоні. Надано визначення поняття «моніторинг інвестиційного середовища» регіону. Визначено такі складові – характеристики інвестиційного середовища, як (1) виробничо-ресурсна, (2) інституційно-правова, (3) безпекова, (4) інфраструктурна та (5) макроекономічна. Ідентифіковано процедурні етапи моніторингу інвестиційного середовища регіону, що включають інституціалізацію практики моніторингу, визначення осіб, відповідальних за моніторинг, закріплення системи показників, формування бази даних експертів, розробки чітких регламентів для проведення опитування й оцінювання характеристик інвестиційного середовища та ін. Розроблено схему методології інвестиційного середовища регіону.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПАРТИСИПАТИВНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК ІНСТРУМЕНТУ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ НА РІВНІ ГРОМАДИ

А.В. Вербицька — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Реінтеграція ветеранів у громаду включає участь у різних аспектах життя громади: працевлаштування, участь у громадських справах, розвиток соціальних зв’язків тощо. Стратегічне планування і підтримка процесу реінтеграції у воєнний та повоєнний періоди, а також створення в громадах комплексного механізму конверсії від військової кар’єри до цивільного життя, є важливими аспектами для формування місцевої ветеранської політики. Підвищення конкурентоспроможності ветеранів на основі ефективного використання внутрішнього потенціалу є фундаментальним для успішної адаптації та інтеграції у цивільне життя. Мета статті полягає у формулюванні рекомендацій щодо впровадження партисипативної моделі розвитку соціального підприємництва як інструменту реінтеграції ветеранів та членів їх сімей на рівні громади. У статті визначено базові складові процесу формування ветеранської політики в громаді. Представлено реінтеграційну екосистему на рівні громади, основану на партисипативному підході. Наведено перелік пріоритетних напрямків реінтеграції в громаді: ефективна реінтеграція ветеранської спільноти, орієнтованої на громаду; розбудова багаторівневої інтеграційної екосистеми в громаді; формування згуртованої громади в; створення безбар’єрного середовища в громаді; працевлаштування та професійний розвиток; започаткування та розвиток ветеранського соціального підприємництва; створення умов для задоволення освітніх та професійних потреб; розвиток партисипативного підходу та ін. За результатами аналізу результатів фокус груп із зацікавленими сторонами доповнено перелік пріоритетних напрямків реінтеграції в громаді: проведення просвітницької діяльності; вирішення житлових та майнових проблем ветеранів; заходи з протидії гендерно зумовленому насильству; організація заходів, пов’язаних з меморалізацією подій війни та ін.

ЗМІЦНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОТЕНЦІАЛУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

І.М. Дашко, Л.В. Михайліченко, С.М. Стефаник — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Зроблено порівняння поняття «фінансово-економічна безпека» з поняттями: «розвиток», «стійкість», «керованість» та «вразливість». Охарактеризовано поняття «стійкість». Охарактеризовано ключові індикатори підприємства. Зроблено аналіз показників вимірювання діяльності промислових підприємств. Сформовано показники вимірювання діяльності промислових підприємств за різними науковцями. Проаналізовано структуру та динаміку прибутків малих, великих та середніх підприємств. Проаналізовано структуру та динаміку витрат малих, великих та середніх підприємств. Розроблено методику мінімізації фінансово-економічних ризиків підприємств в умовах військового стану. Розраховані показники рентабельності досліджуваних підприємств. Запропонована методика щодо управління фінансово-економічними ризиками. Зроблений розрахунок імовірності банкрутства досліджуваних промислових підприємств. Запропоновано заходи щодо покращення фінансово-економічної безпеки.

СТРАТЕГІЇ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОМПАНІЙ НА РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ШВИДКО ЗРОСТАЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ

В.В. Дергачова, З.В. Григорова, М.С. Ведянкін — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено стратегії підвищення конкурентоспроможності компаній на ринку праці в умовах швидко зростаючої економіки. Проаналізовано основні чинники, що впливають на конкурентоспроможність підприємств, зокрема заробітна плата та соціальні гарантії, кар'єрні можливості, корпоративна культура та клімат, баланс роботи та особистого життя, репутація компанії на ринку праці, атмосфера постійної творчої роботи. Розглянуто існуючі стратегії підвищення конкурентоспроможності компанії на ринку праці, окреслені їх обмеження і недоліки. Запропоновано інтеграційну стратегію гібридної інтеграції як комплексний підхід до підвищення конкурентоспроможності. Визначено перспективи подальших досліджень у галузі управління людськими ресурсами для забезпечення стійкого розвитку підприємств.

ФЕНОМЕН ПІДПРИЄМСТВА В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЛІБЕРТАРІАНСЬКОЇ ТЕОРІЇ

В.Ю. Кричковський, В.Е. Шуберанський — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена питанню методології інституту підприємства в світлі основних положень теорії лібертаріанства. Здійснено аналіз сучасної загальної теорії підприємства, яка спирається на тезу про важливість множини економічних та неекономічних факторів для забезпечення ефективності. Наголошено на помилкових акцентуаціях у значній кількості теорій саме на ролі соціальної складової як головного фактору ефективності. Окреслено актуальність подібних досліджень у світлі антагоністичного конфлікту ідей між основними ідеологічними доктринами та відповідними економічними теоріями, що поширені у сучасній цивілізації – капіталізму (лібертаріанства), державного регулювання та лівих теорій, тоді як опис універсального підприємства за кожною із цих парадигм надає діаметрально різні моделі природи та функцій цього інституту. Обґрунтовано, що коректне уявлення щодо зазначеного може надати лише теорія лібератріанства, що є ідеологічним правонаступником економічного лібералізму класичної політекономії. Акцентовано увагу на тому, що підприємство є природним інститутом капіталістичного економічного середовища і підприємництва, що діалектично відповідає філософії існування матеріального світу цивілізації, забезпечення потреб соціуму на основі ринкового обміну. Головною функцію будь-якого підприємства у капіталістичному середовищі є максимізація прибутковості діяльності, що є найбільш вигідним сценарієм для всіх реципієнтів і потенційних бенефеціаріїв даного інституту, тоді як вплив на людські ресурси є лише підпорядкованим завданням. Наголошено на тому, що за умов регуляторного впливу підприємство набуває аномальних форм і функцій, що унеможливлює максимізацію ефективності його діяльності. Представлено історично відомі структурні типи підприємств, визначено переваги, обмеження і ризики функціонування корпоратизованого підприємства постіндустріального типу. Визначено унікальну роль акту створення підприємства та ролі при цьому агентів-ініціаторів цього процесу; обґрунтовано, що для підтримання керованості і ефективності на підприємстві, а також задля мінімізації деструктивних конфліктів повинна зберігатися політична влада з прийняття рішень з боку даної групи агентів.

АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА ЯК НАПРЯМОК ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТІЙКОСТІ КРАЇНИ

О.В. Кубатко, Л.Л. Калініченко, А.А. Треус, Дін Лінь, Я.Ю. Міщенко — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

Розвиток відновлюваних джерел енергії сприяє розширенню та диверсифікації енергетичного портфоліо країни, що зменшить ризики від змін на ринках енергоресурсів та коливань цін. Метою статті є поглиблення дослідження щодо напрямів покращання енергетичної системи національної економіки на основі внеску альтернативної енергетики до системи енергетичної стійкості країни. У статті зазначено, що альтернативна енергетика сприятиме створенню нових робочих місць та розвитку нових галузей економіки, пов'язаних з виробництвом, розробкою та експлуатацією альтернативних джерел енергії. Одночасно з цим війна формує порядок денний реформ і сигналізує про потребу перевести енергосектор на так звані воєнні рейки – перепрофілювати його, ще більше розвиваючи відновлювану енергетику. У статті зазначено, що поряд із альтернативними джерелами енергії мають розвиватися і «розумні енергетичні мережі», котрі включають у себе системи моніторингу та діагностики (обладнані різноманітними сенсорами та датчиками), забезпечуючи постійний моніторинг стану мережі. Згенеровані аналітичні дані в режимі реального часу використовуються для виявлення та усунення неполадок, передбачення витрати енергії та оптимізації її розподілу. Розумні мережі дозволяють ефективно інтегрувати альтернативні джерела енергії (сонячна, вітрова), у загальну електричну мережу, забезпечуючи стабільність енергопостачання та зменшуючи залежність від традиційних джерел енергії. Перспективним напрямом розвитку альтернативної енергетики та забезпечення енергетичної безпеки країни має бути створення тисяч малих електростанцій, щоб диверсифікувати генерацію електричної енергії мінімізувати ризики масштабних пошкоджень. У статті підкреслено необхідність розвитку біоенергетики в України на основі наявності великих площ сільськогосподарських угідь, останнє може стати фактором вирощування аграрної сировини для виробництва біометану.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО УКОРІНЕНОЇ СТІЙКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

В.І. Міщенко, Є.О. Тіщенко — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

Дослідження присвячено обґрунтуванню методологічних засад формування механізму впливу цифровізації на забезпечення національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку. Проведено класифікацію видів господарських механізмів, визначено завдання, ключові принципи, методи та інструменти формування і використання механізму впливу цифровізації на економіку, обґрунтовано головні складові та розроблено структурно-логічну схему його функціонування. Запропоновано систему індикаторів для оцінки ефективності функціонування механізму впливу цифровізації на забезпечення національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку. Розроблені рекомендації сприятимуть вдосконаленню інституційних складових цього механізму та підвищенню ефективності реалізації заходів державної політики у сфері цифрової трансформації та підтримки розвитку ІТ-сектору.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ДЕФІЦИТУ КАДРІВ НА РИНКУ ПРАЦІ НА ПРИКЛАДІ ШВЕЙНОЇ ГАЛУЗІ

А.А. Подлевський, Т.А. Комаренко — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано зміни на ринку праці України під час воєнного стану, зокрема зростання дефіциту кадрів. Порівняння показало, що офіційні дані не можуть повністю відобразити критичність дефіциту через невизначеність і нормативні обмеження. Наведено результати власного дослідження, наукових розвідок та опитувань ринку праці від бізнес-спільнот та донорських організацій. На прикладі швейної галузі, шляхом опитування підприємств, отримано розподіл потреб підприємств у кадрах за областями України та наведено діагностичні висновки про стан та перспективи галузі. Досліджено тенденцію дефіциту персоналу від перших місяців вторгнення донині з урахуванням даних онлайн-порталів з пошуку роботи. Надано рекомендації для розвитку швейної галузі та підготовки нових кадрів. Запропоновано три варіанти подолання дефіциту кадрів: використання штучного інтелекту, залучення трудових мігрантів та відкриття осередків підготовки кадрів. Показано перші результати апробації останнього варіанту для швейних компаній. Обґрунтовано значимість вирішення проблеми дефіциту персоналу для бізнесу та державного бюджету.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ

І.В. Прядко, В.М. Матвєєва — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню процесу трудової міграції. Побудовано теоретичну модель залежності економічного зростання країн світу від величини показника чистої міграції. В роботі узагальнено основні причини трудової міграцій населення. Вказані позитивні та негативні наслідки міграції. Проведено аналіз міграції в Німеччині, Польщі та Україні. Встановлено закономірність, що позитивний показник чистої міграції сприяє економічному зростання краї, що в свою чергу знову підвищує привабливість даної крани для трудових мігрантів. Виявлено, що негативний показник чистої міграції означає, що перед нами країна з нестабільною економікою або кризовою політичною ситуацією. Отримані результати дослідження пропонується використовувати при розробці механізму регулювання міграції при проведенні ефективної імміграційної політики.

ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР ЯК ОБ‘ЄКТ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В КРИЗОВИХ УМОВАХ

Л.А. Сенів — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

Динамічне функціонування світових логістичних систем засвідчує важливість процесу розвитку логістичних комплексів як об’єктів альтернативного інвестування в умовах створення сприятливого бізнес-клімату, покращення транспортно-логістичних зв‘язків та злиття світових економік. Дослідження становлення та розвитку логістичних центрів в Україні протягом кризового періоду (пандемія та російсько-українська війна) показало повільну трансформацію вітчизняної логістично-інфраструктурної мережі, фрагментарне законодавство у сфері транспортної логістики; незадовільний стан ведення бізнесу та наявність інвестиційних ризиків логістичної сфери. Проведення модернізації логістичної інфраструктури урядом України шляхом створення умов для сприятливого бізнес-середовища, страхування державою інвестиційних проєктів та реалізація проєктів логістично-транспортної галузі на засадах державно-приватного партнерства забезпечить залучення альтернативних інвестицій в нерухомість, що зумовить розвиток вітчизняних логістичних центрів.

ЕКОНОМІЧНА ДИНАМІКА УКРАЇНИ У 2024 РОЦІ: ВВП, БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ ТА ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

Б.Д. Сторощук, Г.В. Кукуруза, Viktoriia Morar — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

Економічні зміни в Україні у 2024 році привертають значну увагу науковців, політиків та міжнародних експертів. Поточний рік характеризується змінами в макроекономічних показниках, що відображають як внутрішні економічні процеси, так і зовнішні впливи. Вивчення таких аспектів, як валовий внутрішній продукт (ВВП), бюджетні показники та платіжний баланс є ключовим для розуміння поточної економічної ситуації та прогнозування майбутніх тенденцій. Ця стаття аналізує динаміку ВВП, визначаючи основні фактори, що вплинули на його зростання або спад. Робота включає прогнози майбутнього розвитку економіки України на основі отриманих даних. Дослідження визначає вплив політичних та соціальних факторів на економіку країни. Дана інформація буде корисна урядовим структурам, бізнесу та міжнародним організаціям, які зацікавлені у розвитку української економіки.

ДИНАМІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЯК ФАКТОР УСПІХУ ДОВГОСТРОКОВОГО БІЗНЕС-АЛЬЯНСУ: КЕЙС SIEMENS ТА ATOS

А. Тулякова, О.І. Карінцева, С.В. Тарасенко — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

Стратегічні альянси формують переваги для компаній-партнерів, зокрема вони сприяють доступу до нових ринків, мінімізації витрат на основі реалізації спільних проєктів та синергії від поєднання спеціалізації компаній. Водночас розвиток таких партнерств є викликом у часі через динамічний характер співпраці. Стаття присвячена аналізу динамічних можливостей партнерства та їх ролі у довгостроковому розвитку бізнес-альянсу Siemens та Atos. Визначено три стадії розвитку динамічних можливостей бізнес-альянсу Siemens та Atos: стадія заснування (2011-2014), стадія розширення (2015-2020) і поточна стадія (2021-2025). Ідентифіковано специфіку динамічних можливостей, а саме характеристики спроможностей «виявлення», «використання» та «трансформації» на етапах розвитку партнерства Siemens та Atos. На стадії заснування відбувалися взаємні інвестиції та впровадження програм підвищення ефективності діяльності компаній. На стадії розширення альянс зосередився на ініціативах Industry 4.0, кібербезпеці та цифровій стратегії на основі збільшення обсягів фінансування та розширення сфер діяльності партнерства. Поточна стадія співпраці Siemens та Atos передбачає діяльність, направлену на реалізацію ініціатив щодо досягнення сталого розвитку та впровадження передових технологіях, таких як квантові обчислення, блокчейн, а також на організацію спільних науково-дослідних програм. Виявлено, що впродовж десятирічної співпраці альянс продемонстрував здатність адаптуватися та розвиватися відповідно до ринкових та технологічних змін, базуючись на здатності компаній виявляти нові можливості, аналізувати ринкові тенденції і відповідно трансформувати бізнес-модель альянсу. Таким чином, безперервна адаптація, інвестиції в динамічні можливості та організація спільних ініціатив з партнерами є необхідними умовами розвитку альянсу в довгостроковій перспективі.

ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЕРТИКАЛЬНО-ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

С.В. Фімяр, В.М. Присяжненко — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

Охарактеризована в статті проблема раціоналізації та підвищення економічних показників діяльності вітчизняних агропромислових об’єднань є актуальною протягом останніх десятиліть. Пов’язано це з посиленням конкуренції на світовому і внутрішньому ринках, обмеженістю ресурсів для аграрного виробництва, не досить високою конкурентоспроможністю вітчизняних товаровиробників, відсутністю достатньої кількості висококваліфікованих кадрів тощо. Основним методом, закладеним в основі дослідження поставленої проблеми, є метод функціонального аналізу, який дозволяє виявити взаємозв’язок і взаємозалежність між господарськими процесами та економічними явищами учасників вертикально-інтегрованих структур в агропромисловому комплексі. Визначено переваги формування та функціонування вертикально-інтегрованих структур в АПК у порівнянні з іншими формами ведення економіки, виявлені переваги діяльності від впровадження основних логістичних методів у діяльність агропромислових об’єднань, що дозволяють оптимізувати процеси на всіх стадіях товароруху. Результати проведеного аналізу можуть базуватися на теоретичних і практичних дослідженнях питань, присвячених застосуванню логістичного підходу до управління діяльністю агропромислових корпоративних структур, а також керівниками структурних підрозділів вертикально-інтегрованих компаній в АПК та інших галузях промисловості.

СТАН ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА СУБ’ЄКТІВ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ КРИЗИ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ АГРАРНОГО РИНКУ

С.М. Цвілий, Д.П. Михайлик, Г.А. Бублей — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

В статті розглянуто стан економічних відносин вітчизняних сільськогосподарських підприємств та суб’єктів переробної промисловості в умовах кризи взаємодії учасників аграрного ринку. Охарактеризовано квазікризовий тиск у конкурентному середовищі переробної промисловості. Наведено показники розвитку чинної системи економічних відносин між вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами та суб’єктами переробної промисловості з позицій міжгалузевої взаємодії учасників аграрного ринку. Проведено аналіз обсягу виробництва сільськогосподарської сировини зернової і олійної групи в Україні для переробної промисловості у 2018–2023 роках. Проаналізовано обсяг виробництва сировини тваринного походження для м’ясопереробної промисловості України за 2018–2023 роки. Досліджено структуру імпорту та експорту продуктів м’ясопереробки в Україні за 2019-2023 роки. Оцінено кризовий рівень конкурентоспроможності переробної промисловості України. Унаочнено фінансовий процес виробничо-технологічного циклу в м’ясопереробних підкомплексах, об’єднаних з сільськогосподарськими підприємствами за 2019-2023 роки (в середньому по регіону України без урахування окупованих територій). Представлено динаміку змін обсягу приватних іноземних інвестицій у м’ясопереробні агрохолдинги України за 2019–2023 роки. Порівняно обсяги реалізації продукції м’ясопереробними агрохолдингами на українському та зовнішньому ринках за 2019–2023 роки. Зроблено висновок, що для нейтралізації кризових явищ конкурентоспроможності вітчизняних м’ясопереробних агрохолдингів в цілісній системі економічних відносин з вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами, які входять до їх структури, треба дотримуватись оптимальних орієнтирів виробничо-технологічного циклу та врахувати рівень фінансової підтримки як приватних інвесторів, так і держави при пільговому кредитуванні, що призведе до зміцнення позицій на ринку. Подальші наукові розвідки мають стати корисними у напрямку розробки антикризових стратегій міжгалузевої взаємодії учасників аграрного ринку.

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ БІЗНЕС-ЕКОСИСТЕМИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ

О.Г. Шпикуляк, Д.І. Шеленко, Я.В. Бойчук — Tue, 30 Jul 2024 00:00:00 +0300

Сучасний бізнес демонструє тенденцію до кооперації та співпраці, оскільки умови його функціонування стають дедалі складнішими і вимагають нових підходів до стратегій, особливо в умовах воєнного часу. Ці взаємовідносини відповідають концепції управління бізнес-екосистемами, яка останніми роками привернула значну увагу науковців. Саме в таких взаємозалежних структурах можна знайти шляхи для оптимізації діяльності, підвищення стійкості та розвитку інновацій, що є критично важливими для ефективного господарювання та процвітання суб’єктів підприємництва у сучасному нестабільному середовищі. Дослідження зосереджене на опрацюванні думок авторів, щодо суті поняття «бізнес-екосистема» та «товарний ринок». Звернено увагу на різні розуміння науковцями поняття «бізнес-екосистема», а також подано власне бачення поняття «підприємницькі бізнес-екосистеми», яке полягає у тому, що вони є різноманітними та взаємопов’язаними динамічними групами підприємців, в основу діяльності яких покладено таланти і вміння працівників, довгострокове лідерство, добросовісна конкуренція і успіх у нових починаннях задля більшої мобільності, зростання товарних ринків та здатності перетворювати нові ідеї на інновації. Розкрито методику проведення SWOT-аналізу впливу бізнес-екосистеми на формування організованих товарних ринків. Визначено і охарактеризовано сильні та слабкі сторони бізнес-екосистеми, що, відповідно, позитивно чи негативно впливають на їх результативну діяльність. Для кожної складової бізнес-екосистеми визначено можливості та загрози, що можуть як сприяти, так і перешкоджати їхньому розвитку в умовах воєнного часу. Здійснено експертне оцінювання взаємовпливу сильних та слабких сторін, можливостей та загроз на функціонування бізнес-екосистем у формуванні організованих товарних ринків та на основі цього виведено матрицю SWOT- аналізу стратегії організації бізнес-екосистеми у формуванні організованих товарних ринків. Отримані результати можуть бути використані для окреслення стратегічних пріоритетів розвитку бізнес-екосистеми та формування напрямків розвитку товарних ринків.

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

І.Я. Іпполітова, І.С. Момотков, С.В. Прокопович — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено сутність поняття «диджиталізація» та який зміст вкладають науковці у цю дефініцію. Проведено аналіз використання інформаційно-комунікаційних технологій та запровадження електронної торгівлі підприємствами за видами економічної діяльності й розподілом за кількістю зайнятих працівників. Зазначено, що окремою складовою диджиталізації доцільно виділити маркетинг, а саме комунікативну політику підприємства. Перераховано додаткові можливості, які надає диджиталізація бізнесу для здійснення ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами, забезпечуючи більш швидку, точну та персоналізовану взаємодію з клієнтами. Визначено основні причини появи опору заходам з диджиталізації та основні способи їх подолання. Наведено переваги та можливості, які буде мати бізнес після подолання опору працівників до заходів щодо диджиталізації бізнесу у вигляді значного позитивного впливу на розвиток підприємства.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ПРАВОВІ ЧИННИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

М.О. Кравченко, Я.О. Колешня, Г.М. Дергачова — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті проведено аналіз чинників впливу на експортний потенціал прмислових підприємств, виокремлено організаційно-правові чинники зовнішнього та внутрішнього середовища реалізації експортного потенціалу. Досліджено правові чинники, які впливають на реалізацію експортного потенціалу вітчизняних підприємств. Метою статті є дослідження сучасного стану експортного потенціалу промислових підприємств, виокремлення організаційно–економічних та правових чинників його реалізації та окреслення проблемних моментів у здійсненні ними діяльності в сучасних економічних умовах. Проаналізовано підходи до розуміння поняття «екпортний потенціал» підприємства. В межах «експортного потенціалу» виокремлено групи потенціалів: виробничого, фінансово-інвестиційного, трудового, інноваційно-інформаційного та організаційно-управлінського. Сформовано систему факторів, які впливають на реалізацію експортного потенціалу підприємстваДослідження організаційно-економічних та правових чинників реалізації експортного потенціалу промислових підприємств, які висвітлюються у публікації, носить практичну значущість як для впровадження в навчальний процес, так і в процесі управління промисловими підприємствами.

ТРЕВЕЛ-ГРАНТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ

М.Я. Кобеля-Звір, Ю.В. Звір — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті здійснено аналіз грантових можливостей Фонду підтримки реформ та Ukraine-Moldova American Enterprise fund, програм «Еразмус для молодих підприємців», USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Благодійного фонду «Жіночі можливості в Україні», «Ukraine-Ready4EU». Дослідження продемонструвало: у кожній програмі є суттєві переваги та особливості. Наголошено, що у період із 2022-го по 2024 рік актуальними вважаються ряд грантових складових цих програм для представників українського мікро-, малого та середнього бізнесу, в межах яких вони можуть претендувати на отримання тревел-грантів задля здійснення подорожей за кордон із бізнес-метою. Акцентовано, що цілями та пріоритетами фондів та програм у наданні тревел-грантів є зміцнення підприємницької діяльності вітчизняного бізнесу та розширення його на міжнародні ринки. Окреслено: грантове фінансування донорів залежить від їх цілей та пріоритетів і може варіюватися від мінімальних сум для одного представника бізнесу від 2500 євро до максимальної, що становить 50 000 дол. У статті продемонстровано: у всіх програмах, які пропонують українцям тревел-гранти, є спільне, а саме - фінансування надається на транспортні витрати та харчування під час бізнес-подорожей. Наголошено: у деяких програмах гранти можна спрямувати на інші статті витрат, як-от: реєстраційний збір для участі в заході; оформлення страховки на час поїздки, покращення веб-сторінки бізнесу, відвідування консультацій щодо експорту та навчання, отримання сертифікації на продукцію, реєстрації та захисту інтелектуальної власності тощо. Аналіз програм продемонстрував: є ряд суттєвих відмінностей у кожній із них, що пов’язано з їх походженням, цілями та пріоритетами. Підсумовано: завдяки грантовій підтримці український бізнес має можливість брати участь у міжнародних торговельних заходах (торговельні місії, міжнародні виставки, торговельні події, конференції), бізнес-навчанні, стажуванні, підвищенні кваліфікації, а підприємці-початківці мають право поїхати за кордон, щоб почерпнути досвід у більш досвідчених колег-підприємців в інших країнах.

ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ ІНТЕГРАЦІЇ МІКРОМОБІЛЬНОСТІ ТА ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ НА ШЛЯХУ ДО МУЛЬТИМОДАЛЬНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ

О.Ю. Палант, Д.С. Захаров — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

В статті проаналізовані економічні переваги інтеграції малих форм індивідуальних транспортних засобів в існуючу транспортну систему українських міст. Доказано, що мультимодальність – завтрашній день міського громадського транспорту. Важливим аспектом такої інтеграції є розвиток велосипедної інфраструктури, яка покликана вирішити кілька проблеми транспортного сполучення: вирішує проблему «першої та останньої милі», зменшує дорожній трафік, вивільняє місця для паркування, сприяє просуванню здорового способу життя, екологізації міст, підвищенню безпеки на дорогах, раціональнішому розподілу пасажирів між транспортними засобами, зменшуючи їх перевантаженість, оптимізує пасажиропотоки, а головне – збільшує площу покриття міст транспортною системою. Отже, мікромобільність покликана змінити загальну міську мобільність населення та сприяє розвитку транспортної інфраструктури населених пунктів України незалежно від їх величини.

ЧИННИКИ СТРУКТУРНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ЛОГІСТИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ

І.А. Франів, І.М. Хархаліс — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Обґрунтовано, що структурні деформації логістичних ланцюгів мають значний вплив на бізнес, тому їх ефективне управління потребує багатокомпонентного підходу з урахуванням ряду чинників. Визначено і обґрунтовано оптимальну кількість чинників, такі як чинник динаміки попиту, чинник збою в постачанні, економічний чинник, чинник технологічних змін, чинник регуляторних змін, чинник природних катастроф, соціально-політичний чинник, які доцільно враховувати при проєктуванні чи управлінні логістичними ланцюгами для мінімізації структурних деформацій. Доведено, що для розв'язання проблеми структурних деформацій логістичних ланцюгів необхідно впроваджувати гнучкі стратегії, що дозволяють швидко адаптуватися до змін. Встановлено, що комплексний підхід до управління логістичними ланцюгами з урахуванням визначених чинників дозволить ефективно розв'язувати проблеми структурних деформацій та забезпечувати стабільність бізнесу.

СУТНІСТЬ ТА МІСЦЕ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Т.Д. Кривошлик, Т.В. Татаріна, І.В. Лещенко — Tue, 10 Sep 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена актуальним питанням теоретико-методологічних аспектів фінансової безпеки страхової компанії та її місця у системі фінансової безпеки держави. Встановлено, що фінансова безпека кожної страхової компанії є складовою фінансової безпеки страхового ринку, яка в свою чергу є компонентом системи фінансової та економічної безпеки держави. Виявлено, що процес управління фінансовою безпекою страховика відбувається в ході реалізації основних функцій його фінансового менеджменту та інтегрований у процес загального управління компанії. Конкретизовано основні елементи забезпечення фінансової безпеки страховика. Встановлено, що вагомий вплив на фінансову безпеку страхової компанії мають зовнішні і внутрішні загрози, які можуть бути постійними або тимчасовими, проведено їх групування. Розкрито сутність, визначено основні види бізнес-процесів страховика та обґрунтовано необхідність упровадження їх реінжинірингу, який буде сприяти підвищенню рівня фінансової безпеки компанії.

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ, ЯК МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

Н.М. Кіналь — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Мистецька освіта -основа формування культурних цінностей та розвитку особистості, яка визначає важливі якості людини, що сприяють її розвитку та реалізації у світі, тому для ефективного розвитку мистецької освіти потрібне належне фінансове забезпечення. У проведеному дослідженні порівняно фінансове забезпечення національного закладу мистецької освіти та бюджетні асигнування національних театрів. Зокрема, порівняно заробітну плату професора національного закладу мистецької освіти із заробітною платою актора вищої категорії, що дало змогу зробити висновок про потребу збільшення на законодавчому рівні оплати праці педагогам, з метою залучення висококваліфікованих спеціалістів. Відтак, зроблено висновок про удосконалення нормативно-правової бази та доцільність збільшення бюджетного фінансування мистецьких навчальних закладів, що сприятиме професійній підготовці чи перепідготовці кадрів у сфері культури та належного забезпечення мистецьких навчальних закладів відповідною технічною базою.

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ В УМОВАХ КРИЗИ

Н.М. Павлішина, Д.С. Пацелій — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті висвітлено особливості управління фінансовими ресурсами підприємства в умовах кризи. Розкрито сутність поняття «фінансові ресурси» та деталізовано їх склад. Окреслено чинники бізнес-оточення які визначають особливості управління. Розглянуто індекс фінансового стресу та основні макроекомічні показники. Виявлено, що спираючись на показник ІФС можна оцінити стан фінансової системи та внести корективи у фінансову стратегію підприємства. Розглянуто підходи до оцінки ефективності управління. Запропонований поділ підходів на оптимальні для застосування в умовах стабільного, нестабільного та кризового середовища. Обґрунтовано використання методу сценаріїв у плануванні управління фінансовими ресурсами в умовах кризи, який на відміну від лінійного планування, дає можливість розробити декілька альтернатив що підвищує адаптивність управління. Деталізовано задачі та інструменти, окреслено ключові аспекти управління фінансовими ресурсами в умовах кризи.

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ВЗАЄМОДІЯ З ПРИВАТНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТУРИСТИЧНОГО СЕКТОРУ

К.Г. Антонюк — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Однією з ефективних форм взаємодії державного (публічного) та приватного сектору є публічно-приватне партнерство. В даній статті досліджено особливості формування механізму державного регулювання туризму в Україні та його взаємодія з приватними підприємствами туристичного сектору. Визначено його основні складові, які формують даний механізм, його важелі та основні напрямки. На основі цього виокремлено форми взаємодії публічного та приватного секторів у туристичній галузі, до яких належать дві форми: перша – держава виконує законодавчу, регуляторну, адміністративну, економічну функцію, друга – підприємства дотримуються законодавчих та нормативних актів, діють у визначеному політичному просторі. Завдяки цьому рекомендовано для ефективної взаємодії держави та приватного сектору в сфері туризму необхідно: спростити процедури ліцензування та сертифікації, зменшити адміністративний тиск на підприємства, збільшити обсяги фінансування туризм, створити сприятливі умови для розвитку інновацій в туристичному секторі.

МОДЕЛЬ ГНУЧКОГО УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ ПРИ МАСШТАБУВАННІ ІТ ОРГАНІЗАЦІЙ

М.О. Буряк — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Представлено у дослідженні модель гнучкого управління змінами, особливістю якої є інтеграція гнучких підходів проєктного управління та дотримання цілей сталого розвитку (ЦСР). Модель включає оцінку готовності організації до змін, оцінку потенціалу впровадження змін та оцінку результативності впроваджених змін. Методологія передбачає розробку інструментарію та ключових показників ефективності для кожної з цих оцінок. Враховано як кількісні, так і якісні показники, в кожному з компоненту оцінці. Впровадження цієї моделі в українських ІТ-організаціях дозволить ефективніше планувати, здійснювати та оцінювати зміни, забезпечуючи стійкий розвиток і конкурентоспроможність. У ході дослідження проаналізовано два гіпотетичних сценарій ІТ компаній для візуалізації впровадження моделі та імплементовано на більш ефективні управліньскі рішення.

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОГО МЕХАНІЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Р.В. Губарєв — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті увага прикута до проблематики управління логістичною компонентою функціонування та розвитку підприємств. Аргументовано, що підсистема логістики слугує однією з найбільш важливих у загальній системі виробничо-господарської діяльності підприємств усіх без виключення видів економічної діяльності, а особливо виробничого та торговельного секторів. Констатовано, що якісний менеджмент в кожній сфері та у логістиці зокрема передбачає повноцінну реалізацію всіх базових функцій управління, з-поміж яких однією з перших є функція аналізу. Саме в підсумку проведення аналізу стає можливим констатувати про ефективність формування та функціонування системи логістики (у вигляді відповідного логістичного механізму функціонування підприємства), наявні в цій царині проблеми, а також перспективні заходи з покращення ситуації й вдосконалення внутрішньо логістичних бізнес-процесів.

ВИКЛИКИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВЕЛИКИМИ ТОРГОВЕЛЬНО- РОЗВАЖАЛЬНИМИ ЦЕНТРАМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

К.С. Нестерова, А.В. Бринзило — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджуються виклики, з якими зіштовхнулись власники та управлінці великих торговельно-розважальних центрів (далі – ТРЦ) в умовах воєнного стану у зв’язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України у лютому 2022 року. Руйнування, спричинені обстрілами цивільної інфраструктури, високий рівень ризиків, непрогнозовані ринкові умови та перспективи ведення бізнесу є викликами, які потребують відповідної реакції зі сторони топ-менеджерів даного сегменту комерційної нерухомості. У рамках цієї статті розглядаються адаптація стратегій операційної діяльності та бюджетний процес відновлення ТРЦ, що був пошкоджений внаслідок бойових дій. Метою статті є дослідження практичного досвіду управління та відбудови активів на прикладі ТРЦ «Riviera Shopping City» (м. Одеса) в умовах воєнного стану. Авторами досліджені практичні аспекти управління великими торговельно-розважальними центрами в умовах ведення активних військових дій. Донині відсутні дослідження, присвячені цим актуальним аспектам управління в умовах воєнного конфлікту. Систематизовані ризики, які постали перед ТРЦ в умовах воєнного стану. На прикладі ТРЦ «Riviera Shopping City» (м. Одеса) проаналізовані напрямки адаптації стратегічного управління в умовах воєнного стану, що має актуальне практичне значення для власників і керівників торговельно-розважальних центрів, а також для органів влади та інших зацікавлених сторін.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Л.В. Парій, А.Р. Клименко — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню стратегічного управління персоналом підприємств в умовах цифрової трансформації. Зазначено, що зміни, що відбулися в Україні останніми роками, значно вплинули на економічний стан країни, а стратегічне управління персоналом стало критично важливим елементом для виживання та розвитку підприємств. В статті відмічено, що воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні призвели до скорочення масштабів діяльності багатьох підприємств та відтоку кадрів. Водночас, деякі компанії інвестували в навчання та розвиток персоналу, розглядаючи це як стратегічну інвестицію. Дослідження підкреслюють необхідність глибокого аналізу стратегічного управління персоналом, систематизації та оцінки методів управління для адаптації підприємств до цифрової трансформації. Запровадження інноваційних методів управління, розвиток цифрової грамотності персоналу та використання сучасних HR-технологій є основою стратегічного управління. Комплексний підхід, що враховує індивідуальні потреби працівників, сучасні тенденції та інновації в управлінні кадрами, сприятиме підвищенню ефективності та конкурентоспроможності підприємств.

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ВИКЛИКИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Я.І. Цебро — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Зміни в земельних відносинах, що відбуваються в Україні, створюють як нові можливості, так і нові виклики для аграрних підприємств. У статті здійснено аналіз функціонування аграрних підприємств в сучасних умовах на основі SWOT-аналізу та PEST-аналізу. Досліджено актуальні виклики функціонування аграрних підприємств в умовах динамічно мінливого ринкового середовища та жорсткої конкуренції та запропоновано практичні шляхи їх вирішення, що включають: державну підтримку, міжнародну допомогу, логістичні рішення, інвестування в інновації, підвищення кваліфікації кадрів, маркетингову стратегію. Запропоновані в статті шляхи вирішення актуальних проблем можуть допомогти українським аграріям не лише відновити втрачене, але й стати більш стійкими, ефективними та конкурентоспроможними на світовому ринку.

ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Г.В. Дугінець, О.С. Ганзенко — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Дослідження присвячено ідентифікації можливостей та викликів пов'язаних з використанням цифрових платформ в міжнародній практиці управління активами. Визначено, що використовуючи цифрові платформи управління активами (digital asset management platforms, DAMP), керуючі активами можуть приймати інвестиційні рішення, створювати захищені від підробки записи про право власності на активи, транзакції та інші важливі дані. Доведено, що технологія DAMP базується на "мережевих ефектах", ефекті масштабу та економії на масштабі. Визначено перспективи використання DAMP глобальними компаніями інвестиційного менеджменту (інтероперабельність, безпеку даних, ефективність та інноваційні методи управління активами, що вказує на трансформаційні перспективи подальшої інтеграції інформаційній технологій в управління активами), а також проблемні питання (регулювання, інтероперабельності, безпеки та масштабованості, міжкультурних та організаційних питань співпраці).

РУШІЙНІ СИЛИ ЦИРКУЛЯРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

М.Б. Нагара — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Дослідження фокусується на вивченні ключових аспектів та інноваційних підходів, що характеризують прогрес ЄС у напрямку створення ефективної моделі циркулярної економіки. Проведений компаративний аналіз свідчить про комплексність та глибину трансформаційних процесів, що відбуваються в Європейському Союзі в контексті імплементації концептуальних засад циркулярної економіки. Побудована регресійна модель виявляє кореляційні зв’язки та кількісно оцінює ступінь впливу різних індикаторів на показник продуктивності ресурсів у країнах-членах ЄС. Це дозволяє обґрунтувати пріоритетність досліджуваних факторів у контексті розробки стратегій підвищення ресурсоефективності. Виявлені у статті тенденції демонструють потенціал для трансформації глобальних економічних взаємодій та формування нових парадигм міжнародного співробітництва в рамках переходу до більш сталих моделей виробництва та споживання.

ЧИННИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЗРОСТАННЯ ПОТОКІВ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ МІЖ ЕКОНОМІКАМИ КРАЇН-ЧЛЕНІВ ЄС

І.І. Синетар, О.І. Заяць — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

У статті ідентифіковано чинники та інструменти зростання потоків прямих іноземних інвестицій між економіками країн-членів Європейського Союзу. Виокремлено ключові макроекономічні чинники, що впливають на інвестиційний потік та інвестиційну взаємодію економік країн інтеграційного об’єднання і зовнішнє середовище. Розглянуто чинники інвестиційної привабливості як субстрату «інвестиційного потенціалу та інвестиційних ризиків території». Зазначено, що становлення інвестиційної політики ЄС як складової частини загальної комерційної політики базується на триєдиному підході: глобальному, інтегрованому і всеохоплюючому. Наголошується на тому, що наразі ЄС визначено нову промислову ідеологію, яка грунтується на здатності європейської промисловості до впровадження в економіку принципу циркулярності у всіх секторах і галузях, інноваційних змін, вирішення екологічних проблем і стимулювання конкурентоспроможності. Визначено, що сьогодні провідною складовою інвестиційної політики ЄС є інвестиційно-економічний п’ятирічний план (2021-2026) програми Східного партнерства по відновленню, стабільності і реформам.

СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕРНЕТ-ТОРГІВЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

В.Ю. Стрілець, Б.В. Гаращенко, В.Р. Соколовський, А.С. Аржаннікова — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

Метою статті є вивчення сучасних тенденцій та перспектив інтернет-торгівлі як важливого інструменту стратегічного розвитку підприємств в умовах глобалізації. В рамках дослідження було проаналізовано статистичні дані про обсяги ринку інтернет-торгівлі за період з 2014 по 2023 рік, а також розглянуто прогнозні показники до 2032 року. Результати дослідження свідчать про значний ріст глобального ринку роздрібної інтернет-торгівлі за рахунок зростання кількості користувачів Інтернету та впровадження мобільної комерції. Рекомендації для бізнесу включають необхідність адаптації до нових технологій, інвестування у мобільну комерцію та соціальні мережі, а також використання штучного інтелекту та блокчейну для покращення користувацького досвіду. Для ефективного розвитку електронної комерції важливо враховувати регіональні особливості та динаміку ринку, а також постійно стежити за змінами у поведінці споживачів.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

І.С. Крамаренко, І.О. Іртищева, С.В. Білоусова, О.С. Іртищев, А.В. Гарагуля — Wed, 31 Jul 2024 00:00:00 +0300

В статті розкрито процес формування організаційно-управлінського механізму забезпечення інформаційної безпеки підприємницької діяльності в контексті сталого розвитку. Обґрунтовано, що формування дієвого механізму управління інформаційною безпекою підприємницької є важливим через динамічну та непередбачувану природу сучасного бізнес-середовища. Визначено, що в умовах глобалізації та цифровізації, компанії стикаються з широким спектром загроз, що варіюються від кібератак до фінансових криз, від регуляторних змін до геополітичних нестабільностей. Доведено, що ефективне управління інформаційною безпекою дозволяє бізнесу не лише захистити свої активи та забезпечити стабільність, а й забезпечує стратегічну перевагу, сприяючи адаптації до змін, оптимізації ресурсів та підвищенню конкурентоспроможності. Наголошено, що без ефективного механізму управління, бізнес може зіткнутися з фінансовими втратами, втратою репутації, юридичними санкціями та навіть загрозою банкрутства. На відміну від цього, добре структурований підхід до управління безпекою сприяє створенню стійкої, гнучкої організації, здатної не тільки вистояти перед обличчям негативних подій, але й використовувати виклики як можливості для розвитку та зростання. Здійснено аналіз наукових досліджень щодо формування організаційно-управлінських механізмів забезпечення інформаційної безпеки підприємницької діяльності. Виявлено, що в дослідженнях найбільше використовується організаційно-правовий механізм, механізм забезпечення інформаційної безпеки, що в сучасних умовах господарювання не розкриває основні аспекти управління та можливості швидкої адаптації суб’єктів господарювання до нових викликів та загроз. Запропоновано організаційно-управлінський механізм забезпечення інформаційної безпеки підприємницької діяльності в контексті сталого розвитку, що є комплексною системою організаційних, управлінських, методичних та інструментальних заходів, спрямованих на ідентифікацію, аналіз та мінімізацію внутрішніх та зовнішніх ризиків, що можуть негативно вплинути на стабільність та сталий розвиток підприємства. Цей механізм включає в себе процеси встановлення цілей інформаційної безпеки, вибору стратегій і тактик їх досягнення, розробки та впровадження конкретних заходів з управління ризиками, контролю та аудиту ефективності вжитих заходів.