Підприємництво та інновації

ВПЛИВ ПОЗАБАЛАНСОВИХ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА КАПІТАЛІЗАЦІЮ КОМЕРЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ

О.В. Каплинський — 2025-12-30

У статті розглянуто актуальність та роль позабалансових нематеріальних активів у процесі впливу на комерційні підприємства та наукові установи використовуючи метод порівняльного аналізу. Вивчено проблематику проведення дослідження у даному напрямку у площині термінології, зокрема запропоновано варіант визначення терміну «позабалансовий нематеріальний актив», також окреслено у контексті нормативно-правового регулювання, статистики, традиційного бухгалтерського обліку. Наведено випадки важливості проведення оцінки балансових нематеріальних активів на підприємстві. Обґрунтовано особливості класифікації позабалансових нематеріальних активів на комерційних підприємствах та наукових установах. Запропоновано структуру звіту про позабалансові нематеріальні активи на підприємстві чи установі за видами та групами індикаторів. Показано види інформаційного, інноваційного та синергетичного впливу позабалансових нематеріальних активів на капіталізацію на прикладі стартапів, що перетворилися у комерційні та наукові підприємства Grammarly і SpaceX. Досліджено наукові підходи та методологію для оцінювання позабалансових нематеріальних активів.

ТОРГІВЛЯ ВІДХОДАМИ У ГЛОБАЛЬНІЙ ЦИРКУЛЯРНІЙ ЕКОНОМІЦІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

О.С. Карась — 2025-12-30

У статті досліджено роль міжнародної торгівлі відходами у розвитку глобальної циркулярної економіки та формуванні транскордонних ланцюгів вартості. Проаналізовано сучасні тенденції світової торгівлі пластиком, електронними відходами та металобрухтом, включно зі зміною географії потоків та посиленням міжнародного контролю відповідно до Базельської конвенції, оновлених правил ОЕСР і нового Регулювання ЄС щодо перевезення відходів. Окреслено потенціал України у сфері циркулярної торгівлі вторинними матеріалами, а також визначено ключові бар’єри, що стримують розвиток національної інфраструктури переробки та моніторингу потоків відходів. Зроблено висновки щодо необхідності посилення нормативної бази, розвитку технологій переробки та впровадження цифрових систем відстеження для забезпечення екологічно безпечної та економічно ефективної циркулярної торгівлі.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ

Т.В. Сербіна — 2025-12-30

У статті досліджено сутність, особливості та сучасні тенденції цифрової трансформації підприємств у контексті глобальних та європейських економічних процесів. Показано, що цифрові технології – штучний інтелект, великі дані, хмарні сервіси, інтернет речей, платформні рішення – виступають ключовими драйверами підвищення продуктивності, оптимізації витрат та формування нових бізнес-моделей. Проаналізовано вплив цифровізації на модернізацію підприємств, розвиток цифрових компетенцій персоналу та формування системи цифрової безпеки. Розкрито цифрову політику ЄС, зокрема програму “Цифрове десятиліття 2030”, що визначає стратегічні орієнтири розвитку цифрової інфраструктури, навичок, бізнес-трансформацій і електронного урядування. На основі статистичних даних оцінено динаміку інтеграції цифрових технологій в українських підприємствах у 2020–2025 рр., включаючи ERP-системи, хмарні рішення, Big Data-аналітику, соціальні медіа, електронну торгівлю та елементи штучного інтелекту. Виявлено нерівномірність цифрового розвитку, ключові бар’єри та потенційні можливості для українського бізнесу в умовах війни та підвищеної економічної невизначеності.

АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОГО СЕКТОРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

О.А. Шульга — 2025-12-30

У статті здійснено комплексний аналіз впливу інноваційно-інвестиційного потенціалу на економічну безпеку аграрного сектору України в контексті сучасних економічних, технологічних та соціальних викликів. Розглянуто позитивні тренди зростання інвестицій у цифрові технології, автоматизацію, біотехнології та розвиток інфраструктури, що сприяють підвищенню продуктивності і сталості аграрного виробництва. Окремо проаналізовано регіональні особливості впровадження інновацій, а також виявлено основні бар’єри – фінансові, організаційні, інфраструктурні та регуляторні, які стримують інноваційну активність, особливо у малих та середніх фермерських господарствах. Запропоновано комплекс рекомендацій щодо вдосконалення інвестиційної політики, розвитку системи підтримки малого агробізнесу, підвищення цифрової грамотності та посилення ролі держави в управлінні ризиками і інноваціями. Окреслено перспективні напрями подальших наукових досліджень.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ПРИВАТНИМ КАПІТАЛОМ

І.В. Кайдалов — 2025-12-30

Стрімка цифровізація світового фінансового сектору спричинила докорінну трансформацію традиційних моделей управління приватним капіталом, змінила логіку прийняття інвестиційних рішень та актуалізувала потребу розвитку підходів щодо оцінювання ефективності використання фінтех-рішень. Метою статті постало обґрунтування комплексного методичного підходу щодо визначення ефективності застосування цифрових фінансових інструментів управління приватним капіталом, базованого на структурно-формалізованому описі предметної області. Методологічну основу дослідження склав метод кортежного моделювання, завдяки якому предметну область управління приватним капіталом формалізовано як впорядковану сукупність елементів, а також обґрунтовано алгоритм розрахунку інтегрального індексу ефективності. Розроблена модель предметної області містить в собі деталізовану класифікацію цифрових інструментів. Для подолання недоліків методів статичного оцінювання ефективності розроблено модель системної динаміки, яка розкриває причинно-наслідкові зв’язки в рамках ідентифікованих підсилюючих циклів та циклу балансування, який регулює конфлікт між прагненням до високої дохідності через неліквідні активи та потребою у підтримці миттєвої ліквідності.

ФІНАНСОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

А.О. Тимошенко — 2025-12-30

У статті розглянуто фінансову децентралізацію як ключовий інструмент регіонального розвитку України в умовах цифрової економіки. Показано, що реформи після 2014 року суттєво змінили систему публічних фінансів, надавши громадам ширші повноваження у формуванні власних ресурсів. Визначено, що децентралізація сприяла зміцненню дохідної бази місцевих бюджетів і розширенню можливостей для реалізації програм розвитку, однак зберігає нерівномірність фінансової спроможності регіонів та залежність окремих громад від державних дотацій. Наголошено на поєднанні фінансової децентралізації з цифровою трансформацією публічного сектору, що підвищує прозорість, підзвітність і ефективність управління місцевими фінансами. Обґрунтовано, що розвиток цифрових технологій сприяє зростанню фінансової самостійності громад і формує передумови для прийняття управлінських рішень на основі даних. Зроблено висновок про необхідність удосконалення системи міжбюджетних відносин, перерозподілу податкових надходжень і цифровізації бюджетного управління як чинників сталого розвитку регіонів.

ФОРМУВАННЯ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА СТУПІНЬ ЇХ ЛІКВІДНОСТІ ПОРІВНЯНО З ІНШИМИ СКЛАДОВИМИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

О.М. Чубка — 2025-12-30

Досліджено фінансово-економічні засади формування запасів підприємства, їх роль у забезпеченні безперервності операційної діяльності та вплив на загальну ліквідність підприємства. Акцентовано увагу на тому, що запаси, хоча й є найменш ліквідною частиною оборотного капіталу, відіграють критично важливу функцію у підтриманні стабільності виробничих процесів та здатності підприємства своєчасно реагувати на коливання попиту. Доведено, що ефективне управління запасами підвищує здатність підприємства зберігати фінансову рівновагу, мінімізувати ризик дефіциту ресурсів і забезпечувати оптимальний рівень ліквідності. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення політики управління запасами, які сприяють зростанню гнучкості підприємства та посиленню його конкурентних переваг у мінливому ринковому середовищі.

ВПЛИВ ІНДУСТРІАЛЬНОГО КОНСТРУКТИВІЗМУ НА БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ INDUSTRY 4.0–5.0

І.Г. Аберніхіна — 2025-12-30

Дослідження присвячене аналізу бізнес-процесів і організаційних структур металургійних підприємств у контексті Industry 4.0–5.0 та індустріального конструктивізму. Розглянуто класифікацію бізнес-процесів за роллю, функціями, частотою, ступенем автоматизації та організаційним охопленням, а також їхню взаємодію на основі основних, допоміжних і управлінських процесів. Показано вплив індустріального конструктивізму на трансформацію процесів і структур, орієнтованих на колективне навчання, гнучкість, цифровізацію та інтеграцію соціальних і технологічних аспектів. Доведено, що конструктивістські підходи підвищують адаптивність, ефективність і конкурентоспроможність підприємств, забезпечуючи інтеграцію інновацій, мережеву взаємодію та стратегічну стійкість виробництва.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В.О. Горбаньова — 2025-12-30

Стаття присвячена аналізу значення інвестиційного менеджменту для забезпечення фінансової стійкості підприємства в умовах економічної нестабільності. Розглянуто сучасні підходи до управління інвестиціями, включаючи диверсифікацію портфеля, сценарний аналіз, стрес-тестування та ризик-орієнтовані методи оцінювання. Фінансова стійкість визначена як динамічна здатність підприємства протистояти зовнішнім загрозам, збалансовувати структуру капіталу та реалізовувати стратегічні інвестиційні цілі. Показано взаємозв’язок між якістю інвестиційних рішень, рівнем ризику, ліквідністю та довгостроковою ефективністю діяльності. Обґрунтовано, що професійно організований інвестиційний менеджмент зміцнює фінансову безпеку, підтримує стабільність грошових потоків і створює умови для сталого розвитку бізнесу.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

А.О. Кудінова — 2025-12-30

Стаття присвячена трансформації системи управління підприємством в умовах турбулентного бізнес-середовища. На основі аналізу теоретичних підходів синтезовано структурно-логічну модель механізму адаптації, що забезпечує сталий розвиток та стратегічну стійкість підприємства. Теоретичною основою запропонованого механізму є комплексна інтеграція концепцій динамічних спроможностей, сенс-мейкінгу та організаційної амбідекстрії. Модель відтворює повний цикл управління змінами, інтегруючи фази виявлення сигналів, їх інтерпретацію, прийняття рішень та системну ре-конфігурацію ресурсів. Класифіковано інструментарій адаптації, що включає системний моніторинг середовища, сценарне моделювання, систему KPI для вимірювання адаптаційної спроможності, міжфункціональні оперативні групи та цифрові аналітичні платформи. Автори наголошують на потребі інституціоналізації процедур раннього попередження, формалізації показників адаптаційної спроможності та впровадженні системи зворотного зв’язку.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Р.Л. Лупак — 2025-12-30

Визначено напрями цифрової трансформації індустрії гостинності, зокрема в контексті розвитку туризму – інтеграція цифрових технологій в управління туристичними процесами, розбудова цифрової туристичної інфраструктури, впровадження цифрових сервісів, використання цифрового маркетингу; розвитку готельного бізнесу – цифрова автоматизація готельних операцій, формування smart-інфраструктури, розширення цифрових каналів та комунікацій, впровадження цифрової аналітики та управління даними. Відповідно до кожного напряму визначено набір передових цифрових технологій: для сфери туризму – CRM/ERP/GIS-системи, TMS/AI/IoT-технології, Smart-дестинації, інтерактивні карти, е-навігація, мобільні додатки, e-voucher, VR/AR-тури, SEO/SMM-системи, Big Data-аналітика та ін.; для сфери готельного бізнесу – PMS-системи, QR-коди, AI-консьєржі, Smart-room-технології, IoT-пристрої, OTA-платформи, AI/BI-аналітика, ML-алгоритми та ін. Ідентифіковано регіональні особливості (позитивні ефекти) цифрової трансформації індустрії гостинності.

СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ БІЗНЕС-ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

К.Л. Нетудихата — 2025-12-30

У статті розкрито теоретико-методологічні засади розвитку стратегічного менеджменту бізнес-організацій в умовах цифрової трансформації. Розглянуто цифрову трансформацію як безперервний процес використання цифрових технологій для створення нових або модифікації існуючих бізнес-процесів, взаємодії з клієнтами та культури з метою задоволення мінливих вимог бізнесу та ринку. Проведено аналіз тенденцій розвитку стратегічного менеджменту бізнес-організацій в умовах цифрової трансформації та виділено чотири фундаментальних змін, які відображаються методологічному базисі стратегування та в практичному інструментарії. Зроблено акценти на сучасному стратегічному мисленні. Зосереджено увагу на стратегіях, що рухаються даними; платформних стратегіях; стратегіях, що ґрунтуються на динамічних здібностях. Розглянуто місце і роль в системі стратегічного менеджменту гнучкого стратегічного планування, безперервного навчання та вдосконалення.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В МАЛОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ: РЕАЛІЇ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Т.Д. Нечипоренко — 2025-12-30

Досліджено сучасні тенденції управління інноваційними процесами в малому та середньому бізнесі (МСБ). Обґрунтовано, що подолання технологічного розриву потребує впровадження гнучких (Agile) моделей менеджменту та принципів відкритих інновацій (Open Innovation). Виявлено ключові бар’єри інноваційної активності МСБ – фрагментарність управлінських підходів, фінансові обмеження та відсутність цілісної системи управління знаннями. Запропоновано механізми вдосконалення, зокрема модель гнучкого проєктного менеджменту та концепцію "інноваційного мінімуму" для оптимізації ресурсів. Визначено провідні тенденції розвитку МСБ: цифровізацію бізнес-процесів, ресурсоефективний менеджмент і формування інноваційної екосистеми, що підвищують конкуренто-спроможність і забезпечують сталий економічний розвиток.

МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ У СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

І.О. Седікова — 2025-12-30

У статті досліджено теоретичні, методологічні та прикладні аспекти забезпечення продовольчої безпеки в системі стратегічного менеджменту аграрних підприємств в умовах воєнних та повоєнних трансформацій. Узагальнення наукових підходів доводить необхідність комплексної оцінки, що враховує взаємодію економічних, інституційних та соціальних чинників. Проаналізовано структуру продовольчої незалежності регіону. Доведено, що воєнні дії посилили структурні диспропорції продовольчої системи. Запропоновано інтегровану систему механізмів забезпечення продовольчої безпеки в аграрних підприємствах. Обґрунтовано, що їх впровадження сприятиме підвищенню стійкості аграрного сектору, зміцненню регіональної продовольчої незалежності та ефективності стратегічного менеджменту в умовах високої невизначеності.

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Л.І. Скібіцька — 2025-12-30

Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності фармацевтичних компаній в умовах конкуренції, складних регуляцій та цифровізації. Мета статті — системний аналіз можливостей і ефективності сучасних ІТ у ключових сферах фармацевтичного менеджменту. Методологія: системний підхід, аналіз літератури, порівняльний аналіз, узагальнення практик. Проаналізовано впровадження SCM, ERP, Big Data та ШІ. Обґрунтовано їх позитивний вплив на оптимізацію процесів, зниження витрат, забезпечення якості ліків та клієнтську орієнтацію. Комплексне використання ІТ дає синергетичний ефект. Виявлені проблеми: висока вартість, потреба змін культури, кіберризики, несумісність систем. Результати дослідження підтверджують значне зростання ключових KPI. Практична цінність — рекомендації щодо пріоритетів цифрової трансформації для підвищення конкурентоспроможності фармацевтичних компаній.

РОЛЬ І ПОСАДА: ДО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТЬ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ

О.В. Щербина — 2025-12-30

У статті проаналізовано еволюцію поняття «роль» у соціології, психології та менеджменті з акцентом на її функціональний зміст у сучасному організаційному управлінні. Визначено ключові відмінності між роллю та посадою, обґрунтовано переваги рольового підходу для підвищення гнучкості, адаптивності й результативності організаційних структур. Систематизовано теоретичні основи і практичні рекомендації щодо впровадження профілів ролей у політику управління людським капіталом, маркетинг та в цілому в практику загального управління сучасною організацією. Запропоновано детальну структуру профілю ролі для практичного застосування в організаційній діяльності. Представлені результати сприяють розвитку ефективних моделей управлінської взаємодії у динамічному бізнес-середовищі та формуванню сучасної організаційної культури.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВЕБДИЗАЙНІ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ

С.В. Близнюк — 2025-12-30

Однією з причин трансформації сучасного цифрового маркетингу є зростання ролі штучного інтелекту у вебдизайні, який забезпечує персоналізацію, швидку адаптацію інтерфейсів і скорочення часу взаємодії користувача з вебресурсом. Застосування алгоритмів машинного навчання, генеративних моделей і систем поведінкової аналітики дає змогу формувати контент, що відповідає індивідуальним потребам аудиторії, підвищуючи конверсійність та ефективність цифрових комунікацій. Інтелектуальні дизайнерські рішення сприяють оптимізації структури сайтів, покращенню навігації та зменшенню показника відмов, що підтверджує їхню важливу роль у конкурентному середовищі. Водночас потребують уточнення підходи до оцінювання результативності впровадження AI-дизайну, оскільки питання його прямого впливу на маркетингові показники залишається недостатньо вивченим.

СТРАТЕГІЧНА РОЛЬ ПРИНЦИПІВ РІЗНОМАНІТНОСТІ, СПРАВЕДЛИВОСТІ ТА ІНКЛЮЗІЇ В СУЧАСНОМУ МАРКЕТИНГУ

Л.О. Іванова — 2025-12-30

У статті розглянуто триєдину систему принципів різноманітності, справедливості та інклюзивності (DEI), які забезпечують ефективність і соціальну значущість інклюзивного маркетингу. На основі міжнародних досліджень доведено позитивний вплив інтеграції DEI на споживчий вибір і на зростання конкурентних переваг компаній. Окрему увагу приділено аналізу тенденцій впровадження принципів DEI в Україні, зокрема і у контексті російсько-української війни. Практичну реалізацію маркетингових інклюзивних стратегій проілюстровано прикладами провідних українських роздрібних мереж. Практична значущість статті полягає у можливості використання її результатів для вдосконалення маркетингових стратегій, орієнтованих на принципи DEI, що сприятиме формуванню автентичної комунікації зі споживачами, підвищенню їхньої лояльності та забезпеченню сталого розвитку бізнесу.

УПРАВЛІНСЬКЕ ЗБАЛАНСУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОГО КОМПЛЕКСУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

С.М. Мельник — 2025-12-30

Збалансування комплексу конкурентоспроможності підприємств є однією з умов досягнення конкурентних цілей їх розвитку. Показано, що збалансованість маркетингового комплексу конкурентоспроможності підприємств поєднує у собі як цільову кількісну рівність значень її складових, так і певне раціональне співвідношення показників, підпорядковане реалізації поточних управлінських рішень. Визначено цільовий критерій секторальної збалансованості маркетингового комплексу конкурентоспроможності підприємств та порядок його досягнення на основі формування динамічного співвідношення його статусних компонент - потенційної і функціональної конкурентоспроможності. Визначено режим збалансування, за якого напрям змін об’єктів збалансування відповідатиме траєкторії динаміки, що наближує їх до цільового рівня, а інтенсивність динаміки забезпечуватиме вчасне досягнення визначеного завдання.

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ НА ІНТЕГРАЦІЮ СИСТЕМ ЛІД-МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

Н.В. Овсієнко — 2025-12-30

Статтю присвячено дослідженню проблеми функціональної та інформаційної роз'єднаності між сучасними цифровими інфраструктурами товарних ринків, процесами лід-менеджменту та механізмами ціноутворення. Метою роботи є розробка комплексної концептуальної моделі, що демонструє, як саме архітектурні особливості цифрових платформ детермінують ефективність інтеграції систем управління лідами та алгоритмічних цінових стратегій. У процесі дослідження застосовано методи системного аналізу екосистем, синтезу теоретичних підходів до моделювання бізнес-процесів. В результаті ідентифіковано ключові компоненти платформ, що генерують поведінкові дані, та описано механізм їх трансформації в критерії для кваліфікації лідів і динамічного ціноутворення. Практична цінність полягає у побудові моделі для побудови ефективних, автоматизованих комерційних процесів в умовах розвитку платформної економіки.

РОЛЬ І МІСЦЕ УКРАЇНИ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

С.В. Петровський — 2025-12-30

Проаналізовано систему показників, які формують органічний потенціал європейських країн і окреслено місце України у цій системі. Серед основних показників такі, як площа органічних сільськогосподарських угідь, кількість виробників сертифікованої органічної продукції, обсяги роздрібної торгівлі органічною продукцією, обсяги експорту та імпорту органічної продукції, вартісні обсяги споживання органічної продукції на особу. З’ясовано, що Україна 2023 року входила у Топ-3 країни Європи за зростанням площі органічних сільськогосподарських угідь, поступившись Іспанії (+0,32 млн га) і випередивши Італію (+0,10 млн га) та темпом зростання органічних сільськогосподарських угідь: Ірландія (+86,7%); Україна (+78,7%); Молдова (+45,0%). Проте частка органічних угідь у їхній загальній площі в Україні є найменшою (1,1%). Україна посіла п’яте місце серед країн світу за обсягом експортованої до ЄС органічної продукції на суму 129 млн дол. США (173 720 т, 7,0%). Усе це дає підстави вважати, що в умовах війни органічне виробництво в Україні продовжує розвиватися, що зумовлено його високим потенціалом.

ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО ТА ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ

О.Г. Захарчук — 2025-12-30

У статті досліджено інструменти та механізми управління кадровим потенціалом підприємств України в порівнянні з практиками ЄС, США та Японії. Мета полягає в уточненні змісту цих категорій, виявленні їхніх спільних і відмінних рис та окресленні засад формування гібридної моделі HRM для українських організацій. Методологічну основу становлять системний і порівняльний підходи, контент-аналіз публікацій 2020–2025 рр. та структурно-логічне моделювання. Показано, що інструменти HRM виступають операційними кадровими практиками, а механізми – інтегрованими правилами й процедурами, які поєднують ці практики зі стратегією бізнесу. Обґрунтовано, що за умов воєнних викликів формується гібридна модель управління кадровим потенціалом, яка поєднує цифровізацію HR-процесів, соціальні механізми та елементи японської командної культури, підвищуючи стійкість і конкурентоспроможність підприємств.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: ВПЛИВ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ

Д.В. Максименко — 2025-12-30

У дослідженні аналізується стратегічна роль цифровізації в забезпеченні економічної стійкості та підвищенні інвестиційної привабливості аграрного сектору України в умовах військової агресії. Обґрунтовано, що через втрату земель (близько 18%) та критичний кадровий дефіцит (близько 150 тис. втрачених працівників) агросектор переходить до моделі з вищою капіталомісткістю та технологічною інтенсивністю. Доводиться, що технологічна готовність, визначена рівнем впровадження AgriTech-рішень, стає ключовим показником майбутньої операційної ефективності та стійкості для інвесторів. Аналізується прямий вплив цифровізації на рентабельність інвестицій (ROI) за рахунок зниження витрат (OPEX) та зростання доходів (Revenue Enhancement), зокрема завдяки точному землеробству та переходу до продукції з високою доданою вартістю (FoodTech). Розглянуто роль держави у регуляторному деризикінгу через Стратегію WINWIN та запровадження цифрової прозорості, що є критичною передумовою для залучення фінансування від міжнародних фінансових інституцій (МФІ). Визначено системні бар'єри (фінансові, кадрові, інфраструктурні), характерні для сценарію "легкої цифровізації", та запропоновано рекомендації для подолання цих перешкод.

СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Ю.О. Нестерчук — 2025-12-30

В статті досліджено та проаналізовано розвиток соціального підприємництва в Україні. Визначено сфери діяльності та напрями, що є привабливими для створення такого виду підприємницьких ініціатив. Узагальнено особливості створення та розвитку даного виду підприємництва за умов недосконалості нормативно-правового поля та сучасних умов соціально-економічного розвитку. Установлено, що в період війни відбулися трансформаційні зміни. Зокрема, перехід до оборонної підтримки, підвищення ролі логістики, розвитку системної ветеранської реінтеграції, інноваційного фандрейзингу. Окреслено напрямки діяльності соціальних підприємств та визначено основні групи населення та їх потреби, що потребують уваги з боку держави в плані соціального забезпечення, зокрема в контексті відродження та розвитку сільських територій. Визначено, що особливе значення розвиток соціального підприємництва в Україні матиме для сталого розвитку сільських територій та сільського господарства, зокрема.

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Д.О. Оліфер — 2025-12-30

У статті досліджується процес формування та економічної оцінки інвестиційного потенціалу підприємств аграрного сектору України в умовах повоєнного відновлення. Основну увагу зосереджено на виявленні диференціації інвестиційного потенціалу між підприємствами, ідентифікації «пастки низького потенціалу» та чинників, що її зумовлюють. Запропоновано комплексний підхід до інтегральної оцінки інвестиційного потенціалу, який поєднує фінансові, ресурсні, маркетингові й інституційні компоненти. Застосування інтегрального індикатора дає змогу визначити сильні й слабкі сторони інвестспроможності аграрних підприємств, сегментувати їх за рівнем інвестиційного потенціалу, обґрунтувати пріоритетні напрями його підвищення у повоєнний період та сформувати інформаційну базу для інвестиційних рішень.

БАР’ЄРИ ТА РИЗИКИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕКТОРА

М.В. Реслер — 2025-12-30

Ця стаття присвячена дослідженню бар’єрів і ризиків, що виникають у процесі цифрової трансформації підприємницького сектора. Визначено ключові технологічні, фінансові, кадрові, організаційні та інституційні обмеження, які формують диспропорції та ускладнюють інтеграцію цифрових рішень у діяльність підприємств. Проаналізовано характер ризиків, пов’язаних із технічною нестабільністю, браком компетентностей, кіберзагрозами та регуляторними невизначеностями. Результати дослідження узагальнені у структурно-логічній моделі, яка відображає взаємозв’язок бар’єрів, ризиків і їх наслідків для підприємницького розвитку. Практична цінність роботи полягає у визначенні напрямів підвищення цифрової спроможності підприємств.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ БАНКІВ ТА ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ФІНАНСОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ

М.О. Солошенко — 2025-12-30

У статті досліджено трансформацію парадигми надання фінансових послуг та обґрунтовано концептуальні засади взаємодії суб’єктів ринку в умовах цифровізації. Актуальність теми зумовлена руйнуванням традиційних банківських бізнес-моделей під тиском FinTech та Big Tech компаній, а також феноменом «ре-інтермедіації», що загрожує банкам втратою прямого контакту з клієнтом. Метою роботи є теоретичне обґрунтування організаційно-економічного механізму функціонування цифрової фінансової екосистеми з акцентом на трансформації ролей учасників та моделях створення вартості. Методологічну основу дослідження становлять методи системного аналізу для вивчення архітектури екосистеми, порівняльного аналізу для зіставлення традиційних та платформних механізмів, а також структурно-функціонального моделювання. Встановлено, що в екосистемі відбувається фундаментальний перехід від лінійної моделі доданої вартості до нелінійної «мережі цінності», де вартість створюється учасниками симультанно. За результатами дослідження розроблено чотирирівневу модель взаємодії банків та підприємств, яка охоплює інфраструктурний, платформний, сервісний та інтерфейсний рівні. Охарактеризовано динамічну природу ролей «Оркестратора» та «Контриб’ютора», визначено специфіку циркуляції трьох ключових потоків: вартості, даних та ризиків. Доведено, що така взаємодія трансформує фінансову функцію для нефінансових платформ із центру витрат на центр прибутку. Обґрунтовано поняття «цифрового сліду» як новітньої форми економічної застави, що дозволяє не лише мінімізувати інформаційну асиметрію та розширити доступ МСБ до фінансування, а й підвищити операційну ефективність бізнесу через глибоку інтеграцію в ERP-системи. Практична цінність статті полягає у систематизації різноваріантних моделей монетизації (зокрема транзакційних, підписних та API-базованих) у межах BaaS-архітектури, а також у наданні рекомендацій щодо імплементації стандартів відкритого банкінгу та розвитку державно-приватного партнерства для гармонізації вітчизняного фінансового ринку з європейським простором.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНА КОНВЕРГЕНЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ СУСПІЛЬСТВО 5.0 ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Д.А. Гарапко — 2025-12-30

Стаття присвячена науковому узагальненню теоретичних засад та міждисциплінарної конвергенції концепції Суспільство 5.0, яка стрімко поширюється у світовій академічній і політичній риториці, але досі позбавлена чітко окресленого теоретичного підґрунтя та систематичного емпіричного аналізу її інтелектуальних витоків. Мета статті полягає у ідентифікації інтелектуальної генеалогії, структурних характеристик і динаміки розвитку концепції на основі системного бібліометричного аналізу міжнародної академічної літератури. Методологія дослідження поєднує кількісні інструменти VOSviewer і Bibliometrix з якісною інтерпретацією результатів, охоплюючи аналіз продуктивності публікацій, профілювання ключових авторів і географічних регіонів, мережеву карту ключових слів, часові накладення та детальну хронологію джерел. Отримані результати показують, що Суспільство 5.0 не є новим теоретичним утворенням або революційною інновацією, а окреслено як синтетична рамка, що інтегрує довготривалі наукові традиції — від теорії систем та кібернетики 1950-х років до сучасних концепцій сталого розвитку, інноваційної економіки, цифрової трансформації й соціально-технічних переходів. Виявлено триетапну еволюцію парадигми: формування теоретичних основ), міждисциплінарну конвергенцію та сучасну фазу прикладної імплементації, орієнтовану на AI-активовані, кібер-фізичні та міські цифрові рішення. Просторовий аналіз засвідчив глобальне розширення концепції за межі японського контексту та відсутність єдиного домінантного інтелектуального центру, що підтверджує поліцентричний та міждисциплінарний характер парадигми. Наукова новизна статті полягає у першій всебічній реконструкції теоретичних витоків концепції Суспільство 5.0 та емпіричному доведенні її інтегративної природи на основі систематичного бібліометричного аналізу. Практичне значення полягає в тому, що Суспільство 5.0 постає як науково обґрунтована узагальнювальна рамка для формування політик людиноцентричної, технологічно орієнтованої трансформації суспільств у межах парадигми сталого розвитку.