Підприємництво та інновації

АНАЛІЗ І МОДЕЛЮВАННЯ РИЗИКІВ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

О.В. Гринько — 2025-06-30

У статті досліджено ризики, які виникають у логістичних системах в умовах глобальної нестабільності, та проаналізовано можливості їх прогнозування і мінімізації за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Розглянуто методи машинного навчання, глибокого навчання, експертних систем, аналізу великих даних та IoT як інструменти для виявлення і моделювання ризиків. Систематизовано основні ризики логістичних систем, класифіковано їх за категоріями, описано принципи роботи інтелектуальних систем управління. Запропоновано етапи впровадження таких систем у логістиці для підвищення стійкості та конкурентоспроможності підприємств. Особливу увагу приділено аналізу практичних кейсів та прикладів застосування ШІ в управлінні ризиками. Дослідження підкреслює значення ШІ у формуванні адаптивних логістичних моделей та забезпеченні цифрової трансформації логістичних процесів.

МЕТОДОЛОГІЯ КОРИГУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ РЕЙТИНГІВ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ІКТ

А.В. Гряник — 2025-06-30

Стаття присвячена розробці методологічного підходу до розрахунку коефіцієнтів реекспорту, які можуть бути застосовані для оцінки реекспортних операцій в країнах, що не надають повної інформації про обсяги реекспорту. Запропонована методологія дозволяє більш точно визначати провідних експортерів товарів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з урахуванням реекспорту. Це особливо актуально в умовах, коли глобальна торгівля ІКТ-товарами відіграє вирішальну роль у розвитку цифрової економіки. У рамках дослідження: розглянуто різні групування країн, включаючи географічні регіони, рівні економічного розвитку та економічні об'єднання, аналізуючи їх переваги та недоліки для оцінки реекспорту. Це дозволяє проводити оцінку частки реекспорту навіть за умов обмеженої інформації, що надає можливість визначати країни, які є реальними виробниками ІКТ-товарів, та відокремлювати їх від країн-транзитерів.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ АДАПТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ СТІЙКИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

А.В. Калюжний — 2025-06-30

У нестабільному, невизначеному, комплексному та неоднозначному (VUCA) бізнес-середовищі підприємства повинні не тільки застосовувати динамічні можливості, але й постійно їх вдосконалювати. У статті розкрито поняття метадинамічних можливостей (MDC) як стратегічної здатності вищого рівня, яка дозволяє організації адаптуватися та реконфігурувати власні динамічні можливості в умовах турбулентності. Методологічно дослідження базується на аналізі кейс-стаді 7 реальних компаній з різних секторів, включаючи технологічний, виробничий та сервісний, які демонструють появу MDC на практиці. Результати дослідження ілюструють, як такі компанії, як Danaher, Netflix, Amazon, Microsoft, Haier та інші, розвинули стратегічну адаптивність, переконфігурувавши не тільки свої ресурси, але й самі процеси динамічних можливостей. Обговорено теоретичний вклад MDC у концепцію динамічних можливостей (DCV) шляхом розширення їх сфери застосування, що дозволяє краще зрозуміти, як компанії виживають і досягають зростання в умовах високої невизначеності.

ВІДКРИТІ ІННОВАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МЕТАЛУРГІЇ

Л.Г. Смоляр — 2025-06-30

У статті досліджено вплив відкритих інновацій на технологічну конкурентоспроможність металургійної галузі України в умовах воєнного часу. Визначено ключові проблеми: деградація виробничих потужностей, низька частка інноваційної продукції, енергозалежність, нестача фінансування та фрагментованість інноваційної екосистеми. Проаналізовано досвід вітчизняних і міжнародних компаній щодо впровадження новітніх технологій, цифровізації та «зелених» трансформацій. Обґрунтовано необхідність переходу до відкритих моделей інновацій як інструменту підвищення конкурентоспроможності та інтеграції у глобальні ланцюги доданої вартості. Подано рекомендації щодо інституційної підтримки інноваційного розвитку галузі.

РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА ВІВСА ТА ПРОСА ЯК ПЕРСПЕКТИВНИХ НІШЕВИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР УКРАЇНИ

В.Ю. Томашевський — 2025-06-30

У статті досліджено рівень і динаміку сучасного стану виробництва вівса та проса в Україні. Відмічено, що впродовж 2015–2023 рр. площі під ними скоротились на 21,8 та 22% відповідно. Вирощування вівса було прибутковим, щоправда рівень рентабельності коливався за роками. Найбільші прибутки підприємства отримали у 2015 та 2016 рр. – відповідно 21,5 та 34,1 грн з розрахунку на 100 грн витрат. Вирощування проса протягом років аналізованого періоду окрім 2022 р. теж було рентабельним. Витрати на виробництво та реалізацію одного центнера культури зросли у 3,6, а середній рівень реалізаційних цін – у 2,5 рази, відповідно рівень рентабельності у крайніх роках періоду відрізняється на 50 в.п. – 58,4% у 2015 р. та 8,4% у 2023 р. Наголошено на потенціалі цих культур у диверсифікації аграрного виробництва та експорту через світові тренди здорового способу життя, спортивного харчування, веганства, вегетаріанства, флекситаризму тощо.

ГЛОБАЛЬНА ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРЕНДИ НАПІВПРОВІДНИКОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

М.В. Утюж — 2025-06-30

У статті досліджено сучасний стан та динаміку розвитку світової напівпровідникової галузі. Проаналізовано ключові показники ринку напівпровідників у 2022-2024 роках, визначено основні тенденції його зростання. Розглянуто регіональні особливості розвитку галузі з особливим акцентом на ситуацію в США, Тайвані, Японії та Європі. Досліджено продуктову структуру ринку та найбільш перспективні сегменти. Визначено вплив геополітичних факторів на реструктуризацію глобальних ланцюгів постачання та формування нових центрів виробництва напівпровідників. Виявлено основні драйвери зростання галузі, включаючи штучний інтелект, електрифікацію транспорту, розвиток мереж 5G та інтернету речей. Досліджено державні програми підтримки розвитку напівпровідникової промисловості в різних країнах світу. Представлено прогнози розвитку галузі до 2030 року.

ЦИФРОВА УКРАЇНА: КЛЮЧОВІ ВИКЛИКИ ТА ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ

Л.І. Хомутенко — 2025-06-30

Актуальність теми дослідження зумовлена розширенням цифрової економіки, прискоренням зростання ВВП за рахунок цифровізації суспільства через швидку інтеграцію цифрових технологій у процеси виробництва та надання послуг, входить до кола пріоритетних питань глобального масштабу і активно вивчається провідними вченими в світі та Україні, урядами економічно розвинених країн, міжнародними організаціям та транснаціональними корпораціями. Інноваційне поєднання цифрових даних, цифрових технологій та людського капіталу сприяють поширенню цифрових технологій у всіх сферах соціально-економічного життя. Цифрова економіка суміщає широкий спектр економічної діяльності, пов'язаний з використанням Інтернету, як всесвітньої системи комп’ютерних мереж, хмарних розрахунків великих даних, фінтех-рішень, цифрових товарів та інших цифрових технологій для збору, зберігання та обміну інформацією в цифровому вигляді як провідного чинника виробництва, зростання продуктивності праці та структурної модернізації економік країн світу. Саме такі риси визначено й «Ініціативою розвитку і співпраці у сфері цифрової економіки» Великої Двадцятки. Одним з фундаментальних елементів формування сучасної інформаційної економіки є цифрові платформи. Роль цифрових платформ набуває глобального значення і забезпечує відкриту інфраструктуру для учасників і формує для них певні інституційні «правила гри». Оцифровані дані сприяють інноваційному розвитку та широкому застосуванню цих інновацій в усіх галузях економіки, прискорюючи загальний економічний розвиток. У статті досліджується сутність, структура та історичний розвиток глобального цифрового бізнесу, надаючи всебічний огляд його економічного значення та основних етапів еволюції. Зосереджуючись на Україні, дослідження розкриває становлення та сучасний стан цифрового бізнесу, розглядаючи процеси його формування, тенденції розвитку та поточний стан.Крім того, у статті досліджуються перспективи подальшого розвитку цифрового бізнесу в українському контексті, з акцентом на потенційні можливості та виклики в цьому динамічному секторі.

P2P-ЕКОНОМІКА ЯК ДРАЙВЕР ЗРОСТАННЯ: БАЛАНСУВАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ТА РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

П.О. Керімов — 2025-06-30

Дослідження присвячене аналізу peer-to-peer (P2P) економіки в Україні, її технологічним особливостям, економічному потенціалу та регуляторним викликам. Відзначено, що прогнозні показники демонструють значний потенціал зростання: платформи оренди очікують на 319,9 млн дол. США, електронна комерція – 4,865 млрд дол. США, а послуги каршерингу – 0,74 млн дол. США до 2029 року. P2P економіка представляє інноваційний механізм економічної самоорганізації, що створює додаткові джерела доходу, можливості для зайнятості та підвищення ефективності використання активів. Визначено, що наразі в Україні функціонування P2P сегменту в межах легального кругообігу є обмеженим, за рахунок: складності оподаткування, неоднозначності трактування зайнятості, відсутності можливості моніторингу. Запропоновано стратегію інтеграції P2P-діяльності в офіційний економічний кругообіг через розробку правових механізмів, спрощення оподаткування та адаптацію системи фінансового моніторингу та звітності.

МЕХАНІЗМ РАХУНКІВ УМОВНОГО ЗБЕРІГАННЯ (ЕСКРОУ) ЯК ІНСТРУМЕНТ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

В.О. Пономаренко — 2025-06-30

У статті досліджуються сучасні виклики, що постають перед фінансовими інститутами та суб’єктами підприємництва у сфері використання рахунків умовного зберігання (ескроу), та обґрунтовуються можливі шляхи їх вирішення з урахуванням нових державних ініціатив. Особлива увага приділена Постанові Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 р. № 1016, яка вносить суттєві зміни до механізмів державної підтримки, зокрема через включення ескроу в систему компенсаційних виплат за договорами факторингу. Автор аналізує інституційну трансформацію ескроу як інструменту підвищення прозорості, контролю, ефективності фінансування малого й середнього бізнесу та стимулювання економічного зростання через мінімізацію ризиків та підвищення довіри до фінансових операцій.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ НА РІВНІ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

В.А. Анісімов — 2025-06-30

Ефективне функціонування закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) в умовах сучасних викликів потребує впровадження механізмів внутрішнього та зовнішнього моніторингу якості освіти, які б дозволили своєчасно виявляти проблеми, адаптувати рішення та інструменти освітнього менеджменту та сприяти удосконаленню освітньої діяльності. Попри актуальність такого моніторингу, в Україні наразі відсутній єдиний, офіційно затверджений стандарт розробки ключових показників (KPI) ефективності для ЗЗСО. У зв’язку з цим пропонується розробити систему KPI на основі концепції збалансованої системи показників, яка дозволяє здійснювати комплексне оцінювання результативності освітніх процесів. Запровадження подібної системи сприятиме формуванню прозорої та орієнтованої на розвиток моделі управління якістю освіти в ЗЗСО.

СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ

В.Л. Вакуленко — 2025-06-30

У статті розкрито сутність та особливості стратегічного підходу до формування системи управління маркетинговим менеджментом у сільському господарстві. Обґрунтовано, що маркетинговий менеджмент в аграрному секторі слід розглядати не лише як інструмент оперативного управління збутом, а як складову стратегічного управління. У статті виокремлено ключові етапи процесу маркетингового менеджменту, а також наведено його відмінні риси в умовах функціонування сільськогосподарських підприємств. Визначено основні стратегічні орієнтири побудови ефективної системи маркетингового менеджменту. Окрему увагу приділено адаптації маркетингової діяльності до умов воєнного часу та актуалізації екологічних, соціальних і управлінських (ESG) принципів як частини стратегій сталого розвитку. Запропоновано концептуальний підхід до формування інтегрованої системи управління маркетинговим менеджментом.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ ТРАНСПОРТНИХ СТАРТАПІВ

В.П. Власова — 2025-06-30

У статті досліджено процес формування стратегій фінансування транспортних стартапів в умовах динамічних трансформацій сучасної економіки та інноваційного розвитку. Розкрито суть поняття «стратегія інноваційного фінансування» на основі аналізу наукових джерел і прикладних підходів. Визначено ключові етапи побудови фінансової стратегії: аналіз фінансових потреб, проєктування фінансової моделі, вибір оптимальних джерел фінансування, формування ефективної комунікаційної політики взаємодії з інвесторами, а також постійний моніторинг, оцінка результатів і коригування стратегії. Особливу увагу приділено необхідності впровадження цифрових технологій, екологічних інновацій та сталих підходів у стратегічне фінансове планування стартапів у транспортному секторі.

ДЕСКРИПТИВНИЙ ПІДХІД ДО СТРУКТУРУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

І.А. Грузіна — 2025-06-30

У статті розглянуто переваги використання дескриптивного підходу до структурування компетентності організації, як передумови її успішної діяльності. Обґрунтовано доцільність реалізації методу експертних оцінок шляхом групового опитування для визначення складових, груп та підгруп компетенцій у межах складових та ієрархії їх розташування; визначення компетенцій організації за ознаками їх прояву у діяльності. Розроблено рекомендації щодо формування експертної групи, визначення мінімально необхідної кількості експертів, головним критерієм відбору яких зазначено рівень їх компетентності. Реалізація детально описаної процедури групового опитування експертів дозволила: виділити п’ять складових організаційної компетентності: синергетичну, базову, ключову, стратегічну та функціональну; віднести за змістом звернення до останньої групи фінансових, управлінських, виробничих, маркетингово-збутових компетенцій та компетенції з управління персоналом; групи особистісно-соціальних та діяльнісних компетенцій віднести до базової складової компетентності; менеджерські компетенції (керівника) та спеціальні компетенції (фахівця) віднести до підгруп у межах групи діяльнісних компетенцій базової складової компетентності та сформувати на підставі цього ієрархічну структуру організаційної компетентності.

СТРАТЕГІЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

О.Б. Гурінчук — 2025-06-30

У статті розкрито проблематику вдосконалення організаційно-інформаційного забезпечення публічного управління в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано сучасні виклики, з якими стикаються органи публічного управління, зокрема швидкі технологічні зміни, недостатня інтеграція інформаційних систем, брак кваліфікованих кадрів і ризики кібербезпеки. Обґрунтовано необхідність запровадження адаптивних стратегій, що базуються на інтеграції цифрових технологій, ефективному управлінні інформаційними ресурсами та гнучких управлінських підходах. Запропоновано концептуальні засади формування стратегій підвищення ефективності організаційно-інформаційного забезпечення, які включають аналіз поточного стану, стандартизацію протоколів, навчання персоналу та залучення стейкхолдерів. Окреслено практичні напрями підвищення ефективності публічного управління, зокрема через впровадження хмарних технологій, аналітичних платформ і моделей agile-управління, з метою забезпечення сталого розвитку державного сектору в епоху цифровізації.

УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ IT-ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

В.В. Жук — 2025-06-30

У статті розкрито проблематику стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємств інформаційних технологій в умовах цифрової трансформації та глобальної конкуренції. Проаналізовано сучасні виклики, з якими стикаються IT-компанії, зокрема швидкоплинність технологічних змін, кадровий дефіцит та зростаючий тиск з боку інноваційних стартапів. Обґрунтовано необхідність запровадження адаптивних моделей стратегічного управління, що ґрунтуються на гнучких управлінських підходах, цифрових інструментах та системному аналізі ринку. Запропоновано концептуальні засади формування конкурентних стратегій з урахуванням сучасних тенденцій у сфері цифрової економіки, а також окреслено практичні напрями підвищення ефективності управлінських рішень в IT-сфері з метою довгострокового розвитку.

СТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

І.В. Космідайло — 2025-06-30

Статтю присвячено комплексному дослідженню структурних трансформацій машинобудівного комплексу України в умовах глобальної нестабільності та військово-політичних викликів. Здійснено діагностику поточного стану галузі за 2020-09.2024 рр., ідентифіковано ключові чинники впливу на трансформаційні процеси та розроблено концептуальну модель стратегічного управління структурними змінами. Емпіричний аналіз засвідчив складну траєкторію галузевих змін: скорочення експортних обсягів, трансформацію логістичних ланцюгів та поступову адаптацію до системних викликів. Встановлено, що машинобудування демонструє резильєнтність, зберігаючи позитивні очікування виробників та потенціал до відновлення. Запропоновано стратегічні імперативи розвитку, серед яких: технологічна модернізація, інституційна трансформація, нарощення інноваційного потенціалу та інтеграція у глобальні виробничі мережі.

КУЛЬТУРНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ЧИННИК УПРАВЛІННЯ МІЖКУЛЬТУРНИМИ КОМАНДАМИ ТЕХНІЧНОЇ ПІДТРИМКИ В МІЖНАРОДНОМУ ІТ-ПІДПРИЄМСТВІ

А.С. Краєвська — 2025-06-30

У статті досліджено концептуальні засади культурного інтелекту як інноваційного чинника управління міжкультурними командами технічної підтримки в міжнародних ІТ-підприємствах. Обґрунтовано актуальність ефективного менеджменту культурного різноманіття в умовах глобалізації, коли команди формуються з фахівців різних країн, культур і часових поясів. Розкрито суть культурного інтелекту як багатовимірної компетенції, що охоплює мотиваційні, когнітивні, метакогнітивні та поведінкові компоненти. Проаналізовано специфіку діяльності команд техпідтримки в умовах тиску часу, високих стандартів обслуговування та культурних бар’єрів. Висвітлено механізми впливу культурного інтелекту на індивідуальному, груповому й організаційному рівнях: покращення інтерпретації запитів, комунікації, синергії та довіри в команді. Запропоновано модель розвитку культурного інтелекту, що включає менторство, тренінги, створення бази знань і інтеграцію в систему управління продуктивністю. Обґрунтовано необхідність трансформації організаційної культури, лідерських підходів і впровадження технологічних інновацій. Сформульовано практичні рекомендації та окреслено напрями подальших досліджень.

СУЧАСНІ ПРАКТИКИ КОРИГУВАННЯ РИЗИКІВ ЗА МЕРЕЖЕВОЮ МОДЕЛЛЮ

Т.В. Кулініч — 2025-06-30

Актуальність дослідження зумовлена тим, що у сучасній економіці ризики та процеси їх поширення є невід’ємною частиною діяльності, яка охоплює підприємницьку діяльність, управлінські процеси в організаціях, фінансові операції, виробничі процеси, розробку та реалізацію проектів, а також інші сфери, де необхідно враховувати потенційні загрози та невизначеності. Автори звертають увагу на той факт, що виникнення ризиків може набувати особливо загрозливого характеру в мережевих економіках через взаємозалежність її учасників. Відтак метою статті є вивчення сучасних практик коригування ризиків за мережевою моделлю. Під час дослідження використані такі методи) дослідження як системний аналіз та синтез, а також порівняльний метод. Констатовано, що мережева економіка вразлива до різних видів ризиків, оскільки в ній існує тісний взаємозв'язок між постачальниками, виробниками, посередниками та споживачами. Результати дослідження дозволили виділити кілька основних практик, що сприяють зниженню ризиків та мінімізації процесів їх поширення в мережевих економічних утвореннях. Диверсифікація ланцюгів постачання — є практикою створення альтернативних постачальників та маршрутів доставки, що знижує залежність від окремих учасників мережі та підвищує стійкість економічних зв'язків. Створення спільних резервів та запасів — є практикою забезпечення можливості використання накопичених ресурсів у кризових ситуаціях для зменшення негативного впливу непередбачуваних подій. Гнучкість контрактних відносин — є практикою укладання договорів з умовами, що дозволяють швидке коригування умов співпраці залежно від змін зовнішнього середовища. Регіоналізація виробництва — є практикою перенесення частини виробничих процесів ближче до кінцевих споживачів з метою зменшення логістичних ризиків та підвищення швидкості реагування на зміни попиту. Практична цінність статті полягає у формування основи для вивчення особливостей та алгоритмів впровадження зазначених вище практик, а також виділення умов, що сприяють підвищенню стійкості мережевої економіки до ризиків та забезпечують її адаптивність в умовах динамічного середовища.

ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ IT-ПІДПРИЄМСТВ: МОДЕЛІ, СТРАТЕГІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

С.С. Семенюк — 2025-06-30

У статті розкрито проблематику інтеграції цифрових технологій у бізнес-процеси IT-підприємств в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано сучасні виклики, з якими стикаються IT-компанії, зокрема швидкі технологічні зміни, ризики кібербезпеки, потребу в інвестиціях у навчання персоналу та адаптацію до регуляторних вимог, таких як GDPR. Обґрунтовано необхідність системного впровадження технологій, зокрема хмарних обчислень, великих даних, штучного інтелекту та Інтернету речей, для оптимізації операційних, управлінських і клієнтоорієнтованих процесів. Систематизовано моделі інтеграції, які включають масштабування інфраструктури, аналіз даних, автоматизацію розробки та створення інноваційних продуктів. Запропоновано стратегії впровадження, такі як поетапна інтеграція, комплексна трансформація через DevOps і партнерство з провайдерами (AWS, Salesforce), що сприяють підвищенню ефективності на 15-40%. Окреслено перспективи розвитку, зокрема розробку «розумних» пристроїв, платформні бізнес-моделі та вихід на міжнародні ринки. Дослідження підкреслює важливість комплексного підходу, що поєднує технологічні, організаційні та культурні зміни, для забезпечення конкурентоспроможності IT-підприємств у цифровій економіці.

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОЦЕС ІННОВАЦІЙНО-ОРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

Ю.О. Терлецька — 2025-06-30

У статті узагальнено наукові підходи до процесу управління інноваційно-орієнтованим розвитком виробничого підприємства в умовах цифрової трансформації. Доведено, що ефективний інноваційно-орієнтований розвиток спроможний забезпечити товаровиробнику прийнятний рівень економічного зростання, безпосередньо впливаючи на кінцеві підсумки його операційної діяльності. Досліджено переваги інноваційного підходу до формування інноваційно-орієнтованої стратегії розвитку підприємства. Проаналізовано тенденції формування українського ринку молочних продуктів в умовах сучасних викликів та загроз. Обґрунтована доцільність трансферу інноваційних технологій у діяльності молокопереробних підприємств. Встановлено, що цифрова трансформація розширює потенційні можливості виробничого підприємства для процесу імплементації інновацій. Обґрунтовано пріоритетні напрями впровадження нових цифрових технологій та інновацій в умовах цифровізації бізнесу.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЯХ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

Н.В. Карпенко — 2025-06-30

У статті проведено дослідження найбільш поширених практик застосування інновацій у галузі цифровізації та штучного інтелекту, обґрунтовано доцільність їх використання у маркетинговому стратегічному плануванні при взаємодії зі споживачами та запропоновані підходи до їх адаптації у бізнес-середовищі. Інноваційні підходи у формуванні маркетингових стратегій в сучасних умовах вимагають від бізнесу використання комбінованих технологій. Такі технології частіше за все базуються на поєднанні двох та більше іноді протилежних наук, як от нейромаркетинг. Також важливими напрями інновацій маркетингового стратегічного планування є цифрові інструменти маркетингу, штучний інтелект, інтернет речей. В свою чергу, використання таких технологій вимагає від працівників бізнесу нестандартного мислення, яке у сучасній теорії і практиці називають дизайн-мислення, яке базується на розвитку творчості, креативності та психологічної адаптивності до викликів середовища. Сучасна наука містить чіткі та сформовані принципи дизайн-мислення, які базуються на розвитку особистісної креативності персоналу підприємства. Використанні креативних підходів у маркетингових стратегіях дозволяє застосовувати інноваційні методики нейромаркетингу, роботизації, доданої реальності тощо. Особливу увагу такі методики заслуговують для застосування на місцях безпосередньої взаємодії зі споживачами. Так у статті наведені рекомендації щодо використання інноваційних технологій у торговельних мережах. Саме там відбувається взаємодія споживачів з бізнесом через купівлю товару. Сучасний споживач є досить вибагливим і традиційні методи маркетингової взаємодії не впливають на його позитивне рішення щодо купівлі того чи іншого товару. Саме тому, при розробці маркетингової стратегії будь який бізнес має адаптуватися під сучасні інноваційні технології. Чітко визначені інструменти реалізації маркетингових стратегій мають містити принципи цифрового маркетингу у поєднанні зі суміжними науками – нейробіологія та комп’ютерні технології. Запропоновані технології дизайн-мислення, нейромаркетингу, робототехніки та інтернету речей дозволять забезпечити ефективність маркетингових стратегій, що базуються на інноваціях.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ СТРАТЕГІЧНОГО ПРОСУВАННЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ МАРКЕТИНГОВИХ РІШЕНЬ

Т.В. Князєва — 2025-06-30

В роботі представлено дослідження, результатом якого стало удосконалення концептуальних засад діджиталізації маркетингової діяльності міжнародних компаній шляхом розроблення сучасної моделі політики просування, що ґрунтується на застосуванні інструментів Digital Marketing з урахуванням регіональної специфіки, локальних ринкових умов і внутрішніх організаційних можливостей підприємств. У межах даної концепції особлива увага приділяється формуванню ефективної системи просування транснаціональних брендів, яка узгоджується як із наявними ресурсами компанії, так і з ключовими світовими тенденціями розвитку цифрового маркетингу. Такий підхід дозволяє транснаціональним ефективно позиціонувати свої продукти й послуги на нових ринках, забезпечуючи гнучкість маркетингових стратегій у контексті глобалізованого комерційного ландшафту.

КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СТАЛОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

О.П. Миколенко — 2025-06-30

В роботі здійснено аналіз сучасного стану досліджень у сфері сталого підприємництва та сталої бізнес-ефективності МСБ. Незважаючи на те, що існують й інші концепції, такі як зелене підприємництво, еко-підприємництво або соціальне підприємництво, стале підприємництво є найбільш досліджуваним та релевантним до мети нашого дослідження. Зважаючи на те, що соціальні та екологічні проблеми є складними, підприємці, що займаються їх вирішенням, здані продемонструвати високу, не тільки фінансову, але й екологічну та соціальну ефективність. Разом з тим, не існує єдиних підходів до її визначення, тому огляд застосованих методів дозволив прийти до висновку, що вимірювання сталої ефективності МСБ потребує інтегрального підходу, врахування потрійного ефекту, а також поєднання різних шкал оцінювання економічної, соціальної та екологічної ефективності.

УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРУВАННЯ BPM-МЕТОДОЛОГІЇ ТА КОНЦЕПЦІЇ LEAN-МЕНЕДЖМЕНТУ

Л.В. Сачинська — 2025-06-30

У статті досліджені теоретико-методологічні та технологічні аспекти інтегрування різних підходів в управлінні логістичними бізнес-процесами на прикладі поєднання методології Business Process Management і концепції Lean-менеджменту. Наведено характеристику цих підходів та висвітлені особливості застосування їхніх інструментів для моделювання та оптимізації бізнес-процесів у логістичній діяльності підприємства. Розглянуті ключові аспекти інтеграції інструментів методології Business Process Management і концепції Lean-менеджменту та окреслені потенційні синергетичні ефекти інтегрування. Визначені етапи комплексного методологічно-технологічного механізму управління логістичними бізнес-процесами підприємства на засадах спільного використання інструментів методології Business Process Management і концепції Lean-менеджменту. Розроблено модель логістичного процесу «Обробка замовлень клієнта», як приклад реалізації запропонованої інтеграції методології Business Process Management і концепції Lean-менеджменту.

ДВІ ЕПОХИ ПОТРЯСІНЬ: ВЕЛИКА ДЕПРЕСІЯ 1930-Х ПРОТИ ГЛОБАЛЬНОЇ КРИЗИ XXI СТОЛІТТЯ

В.В. Мандра — 2025-06-30

У контексті зростаючої турбулентності світової економіки, обумовленої фінансовими, епідеміологічними та геополітичними шоками, постає актуальна потреба у глибокому переосмисленні історичного досвіду антикризового управління. Велика депресія 1930-х років та глобальні кризи XXI століття мають спільні риси й суттєві відмінності, які дозволяють сформулювати уроки для сучасної міжнародної макроекономічної координації. Проаналізовано та порівняно причини, механізми поширення, політичні відповіді та економічні наслідки великих глобальних криз з акцентом на роль міжнародних економічних відносин. У результаті дослідження встановлено, що хоча Велика депресія і кризи XXI століття мали різну природу (банківську, споживчу, структурну), всі вони супроводжувалися порушенням довіри, торговельним спадом і дефіцитом міжнародної координації. У XXI столітті значну роль відіграли гнучкі інструменти стимулювання, інституційна реакція центральних банків, антикризові пакети G20 та адаптація глобального ланцюга поставок. Проте посилення протекціонізму, фінансова фрагментація та політична поляризація створюють нові загрози.

ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ РЕГІОНАЛЬНОГО ВСЕОХОПЛЮЮЧОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

С.О. Радзієвська — 2025-06-30

Висвітлено особливості торгівлі послугами країн РВЕП протягом 2015-2023 років. КНР зменшила як частку експорту послуг, так і частку імпорту послуг, у той час як Сінгапур збільшив як частку експорту послуг, так і частку імпорту послуг у РВЕП й у світі. Десять країн з п’ятнадцяти мають від’ємне сальдо торгівлі послугами у 2023 році. Австралія, Індонезія та В’єтнам збільшили як частку експорту, так і частку імпорту послуг у об’єднанні; Таїланд, Малайзія, М’янма та Бруней скоротили як частку експорту, так і частку імпорту послуг у РВЕП. Динаміка питомої ваги експорту послуг держав РВЕП у світовому експорті послуг має тенденцію до зниження; динаміка питомої ваги імпорту послуг учасниць РВЕП у світовому імпорті послуг характеризується негативною тенденцією. У 2023 р. країни РВЕП експортували 16,9% світового експорту послуг та імпортували 21,18% світового імпорту послуг.

ЗАГРОЗИ І МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПОТЕНЦІЙНОГО ЗАКРІПЛЕННЯ БІТКОЇНА ЯК РЕЗЕРВНОГО АКТИВУ

М.Р. Чорнак — 2025-06-30

Стаття досліджує наслідки закріплення біткоїна як міжнародного резервного активу для світової фінансової стабільності. Цифровізація та децентралізація створюють передумови для переосмислення традиційної структури міжнародних резервів, що історично формувалися з валют провідних економік, золота та спеціальних прав запозичення. Розглядаються наслідки інтеграції криптовалют до резервних портфелів центральних банків для монетарної політики та економічної безпеки держав. Висвітлено системні ризики: волатильність криптовалютного ринку, регуляторну невизначеність, технологічні вразливості та енергоємність майнінгу. Проаналізовано переваги диверсифікації резервної бази через децентралізовані активи: зменшення залежності від централізованих інфраструктур, зниження ризиків блокування активів, підвищення економічного суверенітету. Досліджено вплив на традиційні резервні валюти, особливо долар США, та геоекономічні трансформації. Обґрунтовано необхідність координованого підходу до модернізації валютної архітектури з розвитком регуляторної інфраструктури. Запропоновано еволюційну модель інтеграції біткоїна з поступовим розширенням використання на основі практичного досвіду. Результати формують теоретичне підґрунтя для розробки стратегій управління міжнародними резервами з мінімізацією дестабілізаційних ефектів.