Підприємництво та інновації

ПОБУДОВА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-05-21T08:33:44+03:00

У статті досліджується проблематика формування й реалізації регіональної інвестиційної політики. Фокусується на узгодженні проблематики залучення та ефективного використання інвестицій, з одного боку, й стимулювання процесів розвитку стратегічних галузей регіональної економічної системи, з іншого боку. Зроблено висновок, що одним з пріоритетних завдань регіональної інвестиційної політики є створення фінансово-інвестиційних передумов для нарощення і реалізації потенціалу стратегічних галузей регіональної економіки, адже від цього залежить її конкурентоспроможність, здатність нарощувати обсяги ВРП, покращувати провідні економічні та соціальні параметри розвитку регіону і його територій. Визначено сукупність та здійснено групування (сировинні, технологічні, цифрові, прогресивні, проривні) стратегічних галузей економіки. Ідентифіковано елементи та розроблено структурну декомпозицію організаційно-економічного механізму формування внутрішніх інвестиційних ресурсів розвитку стратегічних галузей регіональної економіки. Вказано на стратегічні пріоритети регіональної інвестиційної політики, які слід реалізувати в процесі впровадження відповідного організаційно-економічного механізму. Обґрунтовано систему організаційних та економічних інструментів механізму, послідовна імплементація яких дозволяє реалізувати визначені стратегічні пріоритети регіональної інвестиційної політики.

АГРОПРОДОВОЛЬЧИЙ СЕКТОР КРАЇН АФРИКИ

2025-05-21T08:33:40+03:00

Країни Африканського континенту досі стикаються з багатьма соціально-економічними проблемами, які заважають розвитку їх економіки загалом та продовольчого сектору зокрема. Переважна частина виробленої сільськогосподарської продукції більшістю країн спрямовується на забезпечення власних потреб, хоча це все одно не вирішує питання повністю. Домінування рослинницького напряму в аграрній галузі держав Африки лише підтверджує слабкий розвиток продовольчого сектору та його технологічну відсталість. У статті розглянуто сільське господарство Західної, Східної, Південної та Північної Африки з виділенням товарної спеціалізації кожного субрегіону. Наведено загальну динаміку виробництва основних груп продовольства країнами континенту, починаючи з 2000 року. Окремо досліджено виробництво специфічних культур, типових для природно-кліматичних умов Африки. Сформовано актуальні переліки найбільших країн-виробників кожної товарної групи в фокусі дослідження.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КЛАСТЕРНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

2025-05-21T08:33:34+03:00

Економіка України переживає сьогодні найтяжчі випробування у своїй історії. Для забезпечення повоєнного відновлення України та стабілізації ситуації на ринку варто використовувати всі наявні можливості. Кластерний розвиток в цьому контексті має значний потенціал для підвищення економічної ефективності, життєстійкості підприємств та зниження рівня їх вразливості. Серед основних проблем кластерного розвитку виокремлюють недостатню підтримку з боку держави, слабкий рівень кооперації між бізнесом, наукою та владою, а також відсутність розвиненої інфраструктури. Недостатнє фінансування інновацій та нестабільна політична ситуація стримують розвиток кластерів, що ускладнює залучення інвестицій та інтеграцію України в глобальні виробничі мережі. Незважаючи на всі перешкоди, країна має значні перспективи кластерного розвитку, особливо у високотехнологічних секторах, машинобудуванні, IT-секторі та зеленій енергетиці. Розширення співпраці з міжнародними партнерами, розвиток людського капіталу і підтримка малого та середнього бізнесу можуть стати ключем до успішного впровадження кластерних ініціатив в Україні.

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ТА РІВНІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

2025-05-21T08:33:30+03:00

Проаналізовано змістове наповнення категорії «економічна безпека», розглянуто підходи до її визначення та здійснено критичний огляд наукового доробку з відповідної тематики. Визначено, що вивчення економічної безпеки здійснюється на різних рівнях, проаналізовано підходи різних авторів щодо ієрархії рівнів та встановлено основні характеристики, притаманні економічній безпеці залежно від рівня дослідження. Виявлено, що в наукових джерелах найчастіше аналізують глобальної, міжнародної, державний (макрорівень), регіональний (мезорівень), локальний (мікрорівень, підприємство), особистісний рівні економічної безпеки. Систематизовано наукові підходи щодо рівнів економічної безпеки, доповнено відповідні рівні галузевим рівнем економічної безпеки. Розглянуто підходи науковців до визначення поняття економічної безпеки на кожному з рівнів, узагальнено наукові думки та надано розширений перелік рівнів економічної безпеки у ієрархічному порядку. Описані ключові характеристики економічної безпеки, виділено первинні та похідні характеристики економічної безпеки. Встановлено відмінність похідних характеристик від первинних. Виявлено узагальнені характеристики економічної безпеки притаманні кожному з рівнів. Доведено, що поняття економічної безпеки слід розглядати у нерозривному зв’язку з поняттям економічної безпеки на міжнародному, національному, регіональному, галузевому, локальному та особистісному рівнях. Чітке розуміння економічної безпеки та подальші дослідження у відповідній сфері мають ґрунтуватися на чіткому розумінні особливостей та завдань кожного наступного рівня ієрархії та його зв’язку з попереднім рівнем.

ІТ СКЛАДОВА ПЛАНУ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

2025-05-21T08:33:25+03:00

У статті проаналізовано темпи зростання експорту України протягом 2017-2024 років. Встановлено, що головним завданням ІТ-сектору України під час війни є збільшення кількості клієнтів. Реалізація розробленого плану післявоєнного відновлення України з акцентом на ІТ-сектор має певні ключові обмеження, зокрема, час та ресурси, складні бюрократичні процедури, мобілізація ІТ-спеціалістів та їх відтік за кордон, відсутність гарантій ведення ІТ-діяльності в умовах воєнного стану тощо. Проведено SWOT-аналіз ІТ-сектору України та визначено його сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для подальшого розвитку. Було обґрунтовано прогнози на 2025 рік, які свідчать про продовження позитивної динаміки розвитку ІТ-сектору України. Виділено такі сфери впливу на ІТ-сектор: населення, інфраструктура, освіта, урбанізація, інвестиції, банківський сектор, бренд країни, податки, законодавство, конкуренція. Визначено основні напрями трансформації ІТ-сектору України. Автори зазначають, що розвиток екосистеми стартапів є важливим напрямком, який сприятиме відновленню та зростанню української економіки у післявоєнний період. На даному етапі розвитку IT-сектору України особлива увага приділяється мілітарі-теку, HealthTech, Digital Twins та IoT. Українська стратегія зміни ІТ передбачає такі дії українських ІТ-компаній: диверсифікація ринку, сегментація поставок, підвищення рівня кібербезпеки, активна комунікація та лобіювання тощо. Доведено, що післявоєнне відновлення – це складний процес, що формує комплекс викликів, серед яких: пошук та залучення необхідних ресурсів, забезпечення фінансування кожного етапу плану відновлення; усунення корупційних ризиків, які є деструктивним явищем для розвитку економіки держави; усунення соціальної напруги та конфліктних станів, шляхом узгодження та балансування інтересів. Проведено вивчення досвіду післявоєнної відбудови, що дозволяє сценарувати власну траєкторію відновлення з наступними ключовими завданнями: забезпечення комплексного підходу у процесах прогнозування; дотримання принципів сталого розвитку; інноваційно-орієнтований розвиток; залучення міжнародної допомоги та обмін досвідом з іншими країнами; системна боротьба з корупцією.

НЕОБХІДНІСТЬ ПІДТРИМКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ ІНВЕСТИЦІЇ В ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ

2025-05-21T19:31:22+03:00

В умовах сьогодення Україна стикається з важливим викликом: забезпечити енергетичну безпеку і підвищити енергонезалежність. Стаття досліджує необхідність підтримки суб’єктів господарювання для підвищення енергонезалежності України через інвестиції у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). Аналізується значення енергонезалежності як національного пріоритету, її роль у забезпеченні національної безпеки, а також геополітичний контекст, зокрема виклики війни для енергетичної інфраструктури. Окрема увага приділяється розвитку ВДЕ як стратегії підвищення енергонезалежності в умовах війни та перспективам після її завершення. Розглядаються пільгові кредити та грантові програми як механізми підтримки розвитку сектору ВДЕ, аналізуючи їх переваги та взаємодію. Фокус на державних гарантіях та інших інструментах фінансової підтримки, які забезпечують енергетичну безпеку, зокрема в умовах війни. Висвітлюються основні проблеми та перспективи розвитку ВДЕ в Україні, зокрема зростаюча потреба у відновлювальних джерелах енергії.

РОЗРОБКА ІННОВАЦІЙНОЇ БІЗНЕС-МОДЕЛІ ДЛЯ ВИРОБНИЧОЇ КОМПАНІЇ: ПОТЕНЦІАЛ ТА УПРАВЛІННЯ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ

2025-05-21T08:33:18+03:00

Розробка інноваційної бізнес-моделі є важливим етапом забезпечення конкурентоспроможності виробничих компаній у глобалізованому світі та за умов швидких технологічних змін. У статті розглядається процес створення нової бізнес-моделі для виробничого підприємства, з акцентом на використання потенціалу інновацій та ефективне управління. Проаналізовано ключові фактори стратегічного розвитку, зокрема адаптацію до змінюваного ринку, впровадження нових технологій, оптимізацію виробничих процесів та управління ресурсами. Окрема увага приділена інструментам управління інноваціями, які сприяють підвищенню ефективності бізнес-моделей. Дослідження містить практичні рекомендації щодо покращення управлінських стратегій для компаній, які прагнуть досягти сталого зростання та максимізувати використання своїх ресурсів. Визначено основні проблеми та можливості, з якими стикаються підприємства при інтеграції інновацій у свої бізнес-практики.

ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

2025-05-21T08:33:11+03:00

Наукове дослідження присвячене практиці податкового регулювання в Україні та особливостям його реалізації в умовах забезпечення національної безпеки. Визначено основні завдання податкового регулювання у період військового стану, що полягають у стабілізації державних фінансів, забезпеченні умов для збалансування підприємницької сфери та інноваційної активності, відповідного рівня соціальних виплат для населення тощо. Узагальнено проблеми та наслідки податкового регулювання і їх негативний влив на соціально-економічний стан та національну безпеку України. Здійснено критичну оцінку сучасної практики податкового регулювання у розрізі ґрунтовного огляду нормативно-правових актів у сфері оподаткування, що визначають напрями податкового стимулювання в умовах військової економіки (малий та середній бізнес, пріоритетні галузі, окуповані території, окремі верстви населення, зниження ціни споживання на окремі групи підакцизних товарів тощо).

ФОНДОВИЙ ТА КРИПТОВАЛЮТНИЙ РИНКИ: КЛЮЧОВІ ДОМІНАНТИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

2025-05-21T08:33:06+03:00

У статті проведено дослідження фондового та криптовалютного ринків України з метою виявлення основних тенденцій та особливостей їхнього функціонування. Доведено, що фондовий та криптовалютний ринки є елементами фінансового сектора економіки, розвиток якого впливає на ефективність національної фінансово-господарської системи. Встановлено, що на сучасному етапі доцільно приділяти підвищену увагу виявленню домінантів розвитку фондового та криптовалютного ринків, які можуть стати основою покращення макроекономічної стабільності. Проаналізовано динаміку основних показників, що характеризують обсяг випуску емісійних цінних паперів, а також, обсяг діяльності організаторів торгівлі цінними паперами в Україні. Досліджено зміну місця України в Глобальному індексі впровадження криптовалюти у 2020-2024 роках. Виявлено основні закономірності змін показників розвитку фондового та криптовалютного ринку, дана їхня порівняльна характеристика та окреслено ключові домінанти їхнього розвитку в сучасних умовах.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРАУДЛЕНДИНГОВИХ ПЛАТФОРМ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ

2025-05-21T08:33:02+03:00

В статті розглянуто стан та проблеми розвитку краудлендингу в міжнародному масштабі та зокрема в України. Визначено сутність дефініції «краудлендинг», склад його суб’єктів та об’єктів. Розглянуто класифікацію краудлендингу та механізм дії зазначених операцій. Висвітлено основи P2P-кредитування та проаналізовано бізнес-моделі пірингового кредитування: модель сегрегованого клієнтського рахунку, модель гарантованого доходу та модель нотаріального P2P-кредитування. Звернено увагу, що поруч з розумінням P2P-кредитування як сфери, яка передбачає пряму взаємодію кредитора з позичальником без посередництва, є і інший підхід, який вважає перспективним посередництво банків при заключенні угод. Зазначено, що разом з переліченими в статті перевагами, краудлендингу притаманні деякі ризики. Проведена порівняльна характеристика здійснення даних операцій в ряді зарубіжних країн. Підкреслено, що цікавим є досвід Індонезії в проведенні Р2Р-кредитування. Досліджено фактори, які гальмують розвиток краудлендингу в Україні.

ПЛАТІЖНА АНАЛІТИКА З ВИКОРИСТАННЯМ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ОСНОВІ BUSINESS INTELLIGENCE

2025-05-21T08:32:58+03:00

В статті проаналізовано особливості організації платіжної аналітики із застосуванням цифрових технологій, що реалізують інструменти Business Intelligence. Досліджено тренди використання електронних платіжних засобів, онлайн-середовища для провадження підприємницької діяльності та проведення аналітичних процедур й інструментів їх реалізації в Україні. Подано індикатори оцінювання платіжних транзакцій, які є актуальним для виявлення кризових аспектів діяльності бізнесу, та підґрунтя для їх дослідження. Представлено особливості застосування інструментів Business Intelligence для опрацювання фінансової інформації щодо діяльності суб’єкта господарювання загалом та його платіжних даних зокрема. Наведено приклад реалізації панелі моніторингу платіжних метрик в середовищі цифрового продукту Google Looker.

ВПЛИВ ЦИФРОВИХ ПЛАТІЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗДРІБНИЙ БІЗНЕС

2025-05-21T08:32:55+03:00

Сегмент цифрових платежів демонструє стійке зростання, обумовлене розвитком електронної комерції, поширенням мобільних фінансових сервісів та зростанням попиту на безконтактні технології. У статті визначено основні напрями розвитку платіжних технологій – поширення цифрових мобільних гаманців, цифрових валют і переказів, застосування A2A-платежів і BNPL-моделей. Зазначені інструменти сприяють розширенню платіжної екосистеми та стимулюють розвиток бізнесу, проте розширення сфери їх застосування пов’язане із низкою викликів. До них відносимо необхідність значних інвестицій у технології та інфраструктуру, захист персональних даних користувачів платіжних сервісів, а також ризики регуляторного характеру. Практичне значення дослідження полягає у визначенні стратегічних напрямів адаптації роздрібного бізнесу до інновацій у платіжному секторі для підвищення ефективності управління фінансовими потоками.

ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЕНЕЗИСУ МЕНЕДЖМЕНТУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

2025-05-21T08:32:51+03:00

Сучасний світ неможливо уявити без інновацій, вони беззаперечно є невід’ємним атрибутом новітньої епохи людства. Будучи справжнім двигуном прогресу вони розвивають економіку та суспільство, інколи докорінно змінюючи їх. Інновації використовуються повсюдно, проте найбільшим споживачем та одночасно розробником інновацій є бізнес. Інновації допомагають бізнесу збільшити прибутки та підвищити його конкурентоспроможність. Сьогодні в умовах сильної економічної конкуренції впровадження інновацій є критично важливим для виживання бізнесу в деяких сферах господарювання. Аналіз останніх публікацій підтверджує наявність наукової дискусії щодо наукового визначення поняття «інновація» та історичної періодизації становлення менеджменту інновацій як діяльності підприємств. Тому, наукове дослідження відповідних праць зарубіжних та вітчизняних вчених стосовно менеджменту інноваційної діяльності є надзвичайно актуальним.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ АПК

2025-05-21T08:32:47+03:00

У сучасних умовах основою стабільного соціально-економічного розвитку є ефективне використання потенціалу суб’єктів господарювання різних секторів економіки, зокрема агропромислового комплексу. Економічний розвиток значною мірою залежить від рівня конкурентоспроможності та можливостей підприємств АПК, що потребує розробки системи заходів із диверсифікації галузевої структури, посилення її інноваційної та соціальної складових. В статті запропоновано авторське бачення поняття потенціалу підприємств АПК та його структурних складових. Досліджено існуючу класифікацію елементів потенціалу підприємства та серед них виділено: просторовий, технічний, технологічний, кадровий, інформаційний, фінансовий та організаційний. Визначено роль управлінського потенціалу в загальній структурі потенціалу підприємств АПК. Сформовано концептуальну схему моделі формування і розвитку потенціалу підприємств АПК. Охарактеризовано зовнішні і внутрішні чинники, що впливають на потенціал підприємств АПК.

АНАЛІЗ СТАНУ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ РИНКУ В БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖЖЯ

2025-05-21T08:32:44+03:00

У сучасних умовах цифрова трансформація банківського сектору стає не лише трендом, а й необхідністю для забезпечення конкурентоспроможності фінансових установ. Технологічні зміни охоплюють усі аспекти банківської діяльності, сприяючи автоматизації процесів, розширенню доступу до послуг та підвищенню рівня клієнтоорієнтованості. Впровадження онлайн-банкінгу, мобільних додатків, технологій штучного інтелекту та блокчейну дозволяє спростити фінансові операції, знизити операційні витрати та підвищити ефективність управління ризиками. Світовий досвід свідчить, що цифровізація банківської сфери не лише сприяє зростанню якості послуг, а й створює нові виклики, серед яких питання кібербезпеки, регуляторні обмеження та необхідність адаптації клієнтів до нових технологій. В Україні процес діджиталізації банківського ринку набирає обертів, проте стикається з низкою бар’єрів, пов’язаних із нерівномірним рівнем технологічного розвитку, правовими аспектами та довірою клієнтів до цифрових сервісів. Метою цієї статті є аналіз стану та перспектив розвитку діджиталізації банківського сектору в Україні та світі, визначення ключових тенденцій та факторів, що впливають на процес цифрової трансформації. У межах дослідження розглянуто наукові праці та практичні кейси впровадження цифрових рішень у банківській сфері, здійснено порівняльний аналіз рівня діджиталізації в різних країнах, а також виявлено основні проблеми, що стримують розвиток цифрового банкінгу в Україні. Результати дослідження вказують на те, що цифрова трансформація банківського сектору є важливим фактором його подальшого розвитку. Використання сучасних технологій дає змогу фінансовим установам підвищити ефективність своєї діяльності, розширити клієнтську базу та забезпечити стабільне зростання в умовах глобалізованої економіки. Однак для повноцінної реалізації цифрового потенціалу необхідно вирішити питання нормативно-правового регулювання, посилити заходи кібербезпеки та сприяти зростанню фінансової грамотності населення. Отримані висновки можуть бути корисними для подальших досліджень у сфері цифрової трансформації банківського сектору та розробки практичних рекомендацій для фінансових установ.

ГНУЧКІСТЬ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

2025-05-21T08:32:41+03:00

У статті розглядається концептуальний підхід до забезпечення гнучкості аграрних підприємств в умовах цифровізації. Досліджуються ключові фактори, що впливають на адаптивність аграрних підприємств до імплементації цифрових технологій. Детерміновано, що гнучкість аграрного підприємства є відображає здатність ефективно модифікувати операційні параметри та бізнес-процеси відповідно до викликів цифрової економіки. Обґрунтовано принципи управління гнучкістю аграрного підприємства в умовах цифровізації, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності та стійкості у динамічному бізнес-середовищі. Запропоновано концептуальну модель управління гнучкістю, яка передбачає Імплементацію інноваційних цифрових рішень у бізнес-процеси з урахуванням галузевої специфіки та сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій.

ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-05-21T08:35:25+03:00

У статті проаналізовано основні наукові підходи до дослідження тенденцій розвитку циркулярної економіки, а також окреслено проблематику стратегічного управління інноваційною діяльністю в умовах переходу до циркулярної моделі господарювання. Запропоновано методичний підхід до підвищення ефективності стратегічного управління інноваційною діяльністю, що ґрунтується на трансформації викликів через використання переваг циркулярної економіки. Перетворення таких викликів, як дефіцит ресурсів, зростаючі економічні вимоги та швидкий технологічний прогрес, на можливості циркулярної економіки досягається завдяки впровадженню ресурсозберігаючих технологій, розробці замкнених виробничих циклів, мінімізації відходів та ефективному управлінню життєвим циклом продуктів. Наголошено на важливості формування екосистеми раціонального використання ресурсів, що відображає глобальні тенденції сталого розвитку, де економія ресурсів і збереження навколишнього середовища стають фундаментом світової економіки та ключовим фактором конкурентоспроможності підприємств.

ПРІОРИТЕТНІ ОРІЄНТИРИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-05-21T08:32:36+03:00

У статті уточнено, що інтелектуальна капіталізація підприємств аграрної сфери ‒ це процес перетворення знань, навичок, досвіду та нематеріальних активів в економічну цінність, розглянуто успішні приклади інтелектуальної капіталізації підприємств аграрної сфери, що дозволило викрити ключові аспекти вдалого її проведення, виявлено специфічні проблеми, які ускладнюють процес інтелектуальної капіталізації для аграрних підприємств. Опираючись на пропозиції науковців та власні дослідження і спостереження, обґрунтовано з врахуванням нових реалій цифрової економіки та післявоєнного відновлення, пріоритетні орієнтири інтелектуальної капіталізації для підприємств аграрної сфери та необхідні заходи для їх впровадження. Наголошено, що формування відповідної стратегії та реалізація конкретних заходів стануть запорукою успішного відновлення та розвитку підприємств аграрної сфери України в післявоєнний період.

РОЛЬ СПОЖИВАЦЬКИХ ПРІОРИТЕТІВ РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ В ПРОЦЕСІ ПРОСУВАННЯ БРЕНДУ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

2025-05-21T08:32:33+03:00

Актуальність теми зумовлена швидкими змінами у цифровому середовищі та трансформацією поведінки споживачів. Зростаюча залежність від технологій, нові способи комунікації та споживання контенту визначають сучасні споживацькі пріоритети. Молоде покоління, виховане в епоху інтернету та соціальних мереж, має особливі вимоги до брендів, цінуючи зручність, швидкість та персоналізацію. Соціальні мережі стали ключовим інструментом для комунікації, розваг та прийняття рішень щодо покупок. Вони змінюють взаємодію з брендами та визначають нові підходи до маркетингу. Споживачі активно використовують соцмережі для отримання інформації про продукти, перевірки відгуків та рекомендацій. Маркетингові стратегії в соцмережах вимагають розуміння ефективних форматів та каналів комунікації. Зміни в алгоритмах, зростання ролі відеоконтенту та вплив інфлюенсерів змінюють традиційні підходи до просування продукції. Було проведено дослідження споживацьких пріоритетів сучасного покоління в діджитал-середовищі, зокрема під час користування соціальними мережами. Методологічну основу склали праці дослідників-економістів, аналітичні звіти та статистичні дані про використання соціальних мереж незалежними агентствами. Дослідження використання соціальних мереж свідчить про їхню зростаючу роль у комунікації та споживанні контенту, даний канал є основним для отримання інформації, взаємодії з брендами та здійснення покупок. Різні покоління мають різні уподобання: покоління Z є дуже вимогливим і технічно підкованим, тоді як міленіали шукають більш глибокий зміст контенту. Покоління Х ставить на перше місце ефективність і часто використовує традиційні платформи, такі як Facebook. Бебі-бумери стають дедалі активнішими в інтернеті, переважно для спілкування та новин. При цьому покоління Z та міленіали є найактивнішими користувачами, які взаємодіють з новими технологіями, такими як інтерактивні відео та досвід використання інфлюенсерами. Вони використовують соціальні медіа для спілкування, розваг, освіти та роботи, змушуючи бренди адаптувати свої стратегії.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ У ПОШТОВО-ЛОГІСТИЧНИХ КОМПАНІЯХ: ЗНАЧЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2025-05-21T08:32:30+03:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей стратегічного управління в діяльності поштово-логістичних компаній. Аналізується вплив галузевих особливостей, таких як логістичні, технологічні, маркетингові, організаційні, економічні, регуляторні та соціальні, на стратегічні рішення. Наведені приклади реалізації цих специфічних особливостей у діяльності поштово-логістичних компаній. Основна увага приділяється інноваційному потенціалу компаній та необхідності впровадження у своїй діяльності гнучких стратегічних підходів, які сприятимуть ефективному адаптуванню до динамічних умов ринку. Розглядаються сучасні тренди і виклики, з якими стикаються поштово-логістичні компанії, та вказується на важливості їх врахування у процесі стратегічного управління.

ДЕТЕРМІНАНТИ СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ КРИЗ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

2025-05-21T08:32:28+03:00

У статті досліджуються детермінанти світових фінансових криз в умовах глобалізації. Констатовано той факт, що за останні кілька десятиліть світ став свідком кількох фінансових криз. Стверджується що, єдиний рецепт реагування на фінансову кризу неможливий і не бажаний. Внутрішня політика має бути пристосована до конкретних обставин кожної країни та спрямована на пожвавлення зростання, відновлення довіри та забезпечення впорядкованого повернення до фінансової стабільності. Зазначено, що глобальна фінансова криза зумовлюється поєднанням факторів, характерних для попередніх фінансових криз, а також деякими новими чинниками. Зроблено висновок, що детермінанти фінансових криз є щільно взаємопов’язаними та взаємовпливаючими один на одного. Глобальний характер фінансової кризи чітко показує, що фінансово інтегровані ринки, пропонуючи багато переваг, можуть також створювати значні ризики, з великими реальними економічними наслідками.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ

2025-05-21T08:32:25+03:00

У статті досліджується вплив технологій штучного інтелекту та машинного навчання на міжнародну торгівлю. Розглянуті ключові напрямки використання цих технологій, зокрема, оптимізація ланцюгів постачання, прогнозування попиту, вдосконалення митних процедур, забезпечення безпеки платіжних систем і автоматизація логістики. Підкреслено, що ШІ сприяє зниженню операційних витрат, підвищенню точності прогнозів і збільшенню швидкості обробки транзакцій, що є критичними факторами для глобальної економіки. Однак, впровадження таких технологій супроводжується низкою проблем, зокрема у сфері інтеграції ШІ в традиційні економічні системи, етичних питань та забезпечення кібербезпеки. Визначено перспективи розвитку таких технологій та їх потенціал у майбутньому міжнародної торгівлі, зокрема в контексті цифрової трансформації і зростання ефективності глобальних економічних процесів.